Едвін Рональд «Едді» Фірмані (, 7 серпня 1933, Кейптаун) — італійський футболіст південноафриканського походження, що грав на позиції нападника, у тому числі за національну збірну Італії.
По завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий роботою у Північній Америці, де тричі приводив свої команди до перемог у Північноамериканській футбольній лізі.
Клубна кар'єра Народився 7 серпня 1933 року в південноафриканському Кейптауні. Вихованець футбольної школи місцевого «Кейптаун Клайд».
1950 року юнак перебрався до Англії, де став гравцем команди «Чарльтон Атлетик», в якій швидко став одним з лідерів атак і за п'ять сезонів відзначився 41 забитим голом у 101 грі англійської першості.
У 1955 році перейшов до італійської «Сампдорії», яка сплатила за трансфер нападника 35 тисяч фунтів, що на той час стало рекордною трансферною сумою для англійських клубів. Загалом відіграв в Італії вісім сезонів — по три в «Сампдорії» та «Інтернаціонале», а згодом ще два у складі «Дженоа» (включаючи один у другому дивізіоні). У складі «Сампдорії» і «Інтера» незмінно був серед найкращих бомбардирів не лише своєї команди, але й Серії A загалом. Сумарно за сім сезонів, проведених у цьому турнірі, відзначився 108-ма голами у 194 іграх, що робить його одним з найефективніших нападників в історії елітного італійського дивізіону.
1963 року повернувся до Англії, знову ставши гравцем «Чарльтон Атлетика», а за два роки продовжив виступи у «Саутенд Юнайтед», де продовжував бути лідером атак. Завершував ігрову кар'єру протягом 1967–1968 років у тому ж клубі «Чарльтон Атлетик», вже в статусі граючого тренера. Значно пізніше, вже у 1975, працюючи у США, одного разу вийшов на поле у складі команди «Тампа-Бей Роудіс», яку на той час тренував.
Виступи за збірну Невдовзі після переїзду до Італії отримав громадянство цієї країни, вихідцем з якої був його дід, і, відповідно, право виступати за її збірну.
У листопаді 1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою Кубка Центральної Європи 1955—1960 проти команди Швейцарії, в якій став автором єдиного гола своєї команди. Загалом за три роки взяв участь у трьох іграх за збірну, в яких відзначився двома голами.
Кар'єра тренера Перший досвід тренерської роботи отримав у «Чарльтон Атлетик», де був граючим тренером в сезоні 1967/68, після чого ще два роки тренував цю команду другого англійського дивізіону.
Із середини 1970-х до середини 1980-х працював у Північній Америці, де тренував низку команд місцевої футбольної ліги, У першому ж сезоні роботи на американському континенті, у 1975, виграв це змагання з командою «Тампа-Бей Роудіс». Згодом двічі повторив це досягнення у 1977 і 1978 роках на чолі команди «Нью-Йорк Космос».
Протягом 1985—1990 років працював на Близькому Сході, де тренував кувейтську команду Казма», а згодом нетривалий час працював з іракським клубом «Ат-Талаба».
Завершував тренерську кар'єру знову у Північній Америці, де протягом 1990-х потренував «Монтреаль Супра», «Монреаль Імпакт» та «Нью-Йорк Метростарс».
Статистика виступів Статистика клубних виступів в Італії СезонКомандаЧемпіонатЛігаІгорГолів1955–56 «Сампдорія»A29171956–57A21121957–58A3323Усього за «Сампдорію» 83 521958–59 «Інтернаціонале»A30201959–60A24121960–61A2816Усього за «Інтернаціонале» 82 481961–62 «Дженоа»B33171962–63A298Усього за «Дженоа» 62 25Усього за кар'єру 227 125
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Особисті Найкращий бомбардир Кубка Італії (1): Кубок Італії з футболу 1958—1959 (8 голів)
Як тренера Переможець Північноамериканської футбольної ліги (3): «Тампа-Бей Роудіс»: 1975 «Нью-Йорк Космос»: 1977, 1978
Посилання
Профіль на сайті archivio.inter.it