Події
Початок польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України: 18 липня — битва під Ладижином (Батозька битва) битва під Уманню 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець. битва під Корцем 20 вересня — почалася облога османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня). 5-14 жовтня — польський гетьман Ян III Собєський здійснив успішний похід проти татарських чамбулів 5-6 жовтня — битва під Краснобродом 6 жовтня — битва під Наролем 7 жовтня — битва під Немировом 9 жовтня — битва під Комарним 14 жовтня — битва під Петранкою битва під Калушем 28 жовтня — укладено Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війниКозак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach at the Encyclopedia of Ukraine (28) жовтня 1672 року в місті БучачіГуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208. чи його околицях. Уперше назву української національної держави офіційно визначено як «Українська Держава». За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
Степан Вдовиченко очолив невдалий похід проти татар, утік, був схоплений і страчений Іваном Самойловичем. Діють три гетьмани: Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Іван Самойлович.
Особи
Призначено, звільнено Кошовим отаманом Війська Запорізького обрано Євсевія Шашопа, польовим гетьманом Степана Вдовиченка. 13 березня — лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) внаслідок заколоту усунено від гетьманської влади. 17 червня — на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом обрано Івана Самойловича. За підтримки московського війська за два роки він зумів здолати гетьманів Правобережжя Михайла Ханенка та Петра Дорошенка і став гетьманом «обох сторін Дніпра».
Народились
11 жовтня — Пилип Степанович Орлик — український державний діяч, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); ( 26 травня 1742).
Померли 18 квітня — Миха́йло Сули́чич (Суличенко, Сулитич) — козацький військовий та державний діяч, Паволоцький полковник, Генеральний суддя Війська Запорозького та Наказний гетьман. 26 серпня — Ю́рій (Є́жи) Володийо́вський (відомий також як Гектор кам'янецький)Adam Przyboś. Hejking (Heinkink, Hekling)… — S. 352. ( — полонізований український шляхтич гербу Корчак, перемиський стольник, військовий командувач; ( (бл. 1620). Василь Рудомич — український поет, мемуарист, правник і медик, ректор Замойської академії; ( (бл. 1620).
Засновані, створені
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 850 років з часу (822 рік): входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I. 700 років з часу (972 рік): смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго). початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича. 650 років з часу (1022 рік): перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів. 600 років з часу (1072 рік): Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили РуссюПравда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935. 575 років з часу (1097 рік): У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // . 525 років з часу (1147 рік): 19 вересня — кияни у церкві Святої Софії схопили постриженого у ченці колишнього великого київського князя Ігора Ольговича (князював у серпні 1146 року) із династії Рюриковичів, роду Ольговичів та вбили його. Потім оголене тіло кинули на торговій площі міста. 450 років з часу (1222 рік): з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами. 425 років з часу (1247 рік): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV. заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства, надалі також було столицею Королівства Русь, Королівства Галичини і Лодомерії, Західно-Української Народної Республіки, Української держави. 400 років з часу (1272 рік): проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівстваhttps://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav Культурно-історичний портал Спадщина предків. 350 років з часу (1322 рік): захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського. 225 років з часу (1447 рік): 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалівВелике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003. 175 років з часу (1497 рік): 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області). 125 років з часу (1547 рік): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим. 100 років з часу (1572 рік): 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисячЩербак В. О. Реєстрові козаки // . 75 років з часу (1597 рік): 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. НаливайкаГрушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. — С. 8.. 50 років з часу (1622 рік): морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…» вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження 650 років з часу (1022 рік): народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; 1066). 625 років з часу (1047 рік): народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого. 575 років з часу (1097 рік): народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; ( 13 листопада 1154). 500 років з часу (1172 рік): 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; ( 1218). 275 років з часу (1397 рік): народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; ( 1466). народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; ( 28 вересня 1429) 200 років з часу (1397 рік): народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія«Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 ().; (1497 — 1548зустрічається також дата 1534 → Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.) — руський A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // , шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р. 75 років з часу (1597 рік): народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); 1647). народження 20 серпня — Юзефа Бартоломея Зиморович-Озимека (Бартоломея Зиморовича) — польського поета, історика, бурґомістра Львова; 1677). 50 років з часу (1622 рік): народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; ( 1703). народження Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика; ( 1673). 25 років з часу (1647 рік): народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв, наступника Каплана I Ґерая, попередника Саадета IV Ґерая; ( 1717). народження 3 лютого — Варлаа́ма Шепти́цького (у світі Васи́ль Шепти́цький, ) — єпископа Української Греко-Католицької Церкви; з 21 червня 1710 року єпископа Галицького; ( 27 травня/5 квітня 1715).
Смерті 800 років з часу (872 рік): убивства болгарами сина АскольдРыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173. 700 років з часу (972 рік): смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (. 930 р.). 575 років з часу (1097 рік): смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика. 550 років з часу (1122 рік):