Ча́ун (у верхів'ї Мали́й Ча́ун) — річка на півночі Далекого Сходу Росії. Протікає територією Чаунського району Чукотського автономного округу.

За площею басейну Чаун займає 4-е місце серед річок Чукотського автономного округу і 49-е — в Росії.

У басейні Чауна виявлені запаси олова, арсену, золота.

Через річку буде зведено міст на 704-му км автомобільної дороги «Омолон — Анадир», яку будують.

Історичні відомості До середини XVIII століття мала назву Ковича, яку дали першопрохідці-козаки. 1791 року учасниками експедиції Біллінгса згадується як Чававеям. В той час по річці проходила західна межа розселення чукчів.

Сучасна назва сходить до евен. чаан — «дальній».

Гідрографія Довжина річки , площа басейну . Витік розташований у хребтах Чукотського нагір'я, на північний захід від озера Ельгигитгин. У верхів'ї має гірський характер, де порожисто-водоспадна ділянка річки становить 4 % її довжини. Протікає однойменною низовиною, впадає в південну частину Чаунської губи Північного Льодовитого океану приблизно за від міста Певек. Дельта являє собою кілька рукавів шириною до і глибиною близько . Русло після паводку мігрує.

Середньобагаторічна витрата води в гирлі близько та обсяг стоку . Середня мутність води не перевищує , найбільша — . Вода річки за хімічним складом належить до гідрокарбонатного класу і кальцієвої групи, має невелику мінералізацію.

Живлення річки переважно снігове. Весняний льодохід у пониззі Чауна відбувається 7-15 червня. У серпні можливі паводки, вода може піднятися до . Річка замерзає в середині жовтня.

У водопілля відбувається до 89 % річного стоку. Взимку (5—6 місяців) стік відсутній. Річка місцями часто перемерзає, в результаті утворюється полій.

Притоки Об'єкти перераховано за порядком від гирла до витоку. 3 км: Риткучин 12 км: водотік пр. Паляваам 33 км: Паляваам (Каленмиваам) 54 км: струмки Чулек (у верхів'ї струмок Мілкий) 90 км: Умкувеємкай 92 км: річка без назви 92 км: Мільгувеєм 97 км: Угаткин (у верхів'ї Правий Угаткин) 115 км: протока без назви 130 км: Чулек 134 км: Тихий 138 км: Мохова 152 км: Правий Чаун 169 км: Вузький 180 км: Крива

Іхтіофауна У річці водиться 18 видів риб, з них промислове значення мають прохідні форми: горбуша, кета, голець, нельма, мальма, азійська корюшка, сибірська ряпушка, а також прісноводні — чир, східносибірський харіус, пиж'ян, тонкохвостий минь. У пониззі зустрічається рідкісний ендемік — арктичний омуль.

Примітки

Література Бурыкин А. А. Нелога, Погыча, Ковыча — легендарные реки русских документов середины XVII века и современная карта Чукотки // Этнографическое обозрение. 1998. № 6. С. 79-88.