Яніс Мединьш (; 9 жовтня 1890, Рига — 4 березня 1966, Стокгольм) — латвійський композитор і диригент, один з основоположників латиської національної опери і балету.
Біографія Батько, Юріс Мединьш, був військовим музикантом в російській армії, грав на кларнеті. Брати, Язеп і Екабс, також стали композиторами.
У 1901—1908 роках навчався в Ризькому інституті музики Еміля Зіґерта в класах скрипки, віолончелі та фортеп'яно.
Дебютував в 1912 році.
Диригент оркестру Ризького латиського театру і Латиської опери (до 1928 року), в 1928—1944 роках був головним диригентом симфонічного оркестру та музичним керівником Латвійського радіо.
У 1921—1944 року викладав в Латвійській консерваторії, з 1929 року — професор.
З 1944 по 1948 рік жив в Німеччині, з 1948 року — в Стокгольмі, в 1965 році приїжджав на пів року в Ригу.
Твори Вогонь і ніч (), опера, 1921 рік, друга редакція 1927, Боги і люди (), опера, 1922 рік, Хлопчик з пальчик («Спрідітіс», ), опера, 1927 рік Баловниця (), опера, 1939 рік, Перемога любові (), балет, 1935 рік, Сталеві крила (), балет, 1936 рік. Симфонія (1913) 4 оркестрові сюїти (1922, 1927, 1934, 1938) Симфонічні поеми «Іманта» (1924), «Блакитна гора» (1927) Концерт для фортеп'яно з оркестром (1928) Струнний квартет (1946) Вокальні та інструментальні мініатюри.
Нагороди Командор ордена Трьох зірок Офіцер ордена Трьох зірок Орден Трудового Червоного Прапора (03.01.1956)
Посилання Каталог РДБ. Мединь Ян. Фото
Примітки