Ілля Григорович Ко́бринський (23 грудня 1904, Широке — 4 листопада 1979, Дніпропетровськ) — український радянський театральний режисер і педагог; лауреат Сталінської премії за 1951 рік, народний артист УРСР з 1960 року.
Біографія Народився року в селі Широкому (нині селище міського типу Криворізького району Дніпропетровської області, Україна). 1935 року закінчив Московський інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського. Член ВКП(б) з 1943 року.
Протягом 1935—1944, 1950—1955 років та у 1961 році працював режисером, а у 1968-1971 рр. головним режисером у Дніпропетровському національному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. У роки радянсько-німецької війни з 1941 по 1944 будучи художнім керівником цього театру, евакуйованого до Казахстану, поставив "Батальйон іде на захід" Г.Мдівані (1942) та "Мірандоліна" К.Гольдоні (1943). Концертні бригади на чолі з І.Кобринським, народними артистами УРСР Зінаїдою Хрукаловою та Андрієм Верменичем дали більше 300 концертів на фронті. Серед численних постановок різних років у цьому ж театрі: «Наталка Полтавка» І.Котля-ревського, «Яблунева гілка» В.Добровольського, Я.Смоляка, «Катерина» М. Аркаса (за Т.Шевченком), «Майська ніч» за М.Гоголем, "Трембіта" Ю.Мілютіна, "Ревізор" М.Гоголя, "Євгенія Гранде" за О.Бальзаком, "Пам'ять серця" , "В степах України" О.Корнійчука та ін. (Із архівних матеріалів Дніпровського національного театру ім. Т.Шевченка). Іллю Григоровича Кобринського запам'ятали колеги та глядачі як ерудовану, інтелігентну, порядну, пунктуальну людину та високопрофесійного режисера.
У 1944—1950 1955—1960 , 1962—1967 та 1972-1979 роках працював у Дніпропетровському театрі російської драми імені Максима Горького. Одночасно у 1935—1941 та 1944—1956 роках викладав у Дніпропетровському театральному училищі.
Помер у Дніпропетровську 4 листопада 1979 року.
Театральні постановки
«Під золотим орлом» Ярослава Галана; «Анна Кареніна» за Львам Толстим (1936); «Правда» Олександра Корнійчука (1937); «Гроза» Олександра Островського (1940); «Російське питання» Костянтина Симонова (1948—1949); «Навіки разом» Любомира Дмитерка (1951; Сталінська премія); «Одруження» Миколи Гоголя (1951); «Ревізор» Миколи Гоголя (1952); «Вороги» Максима Горького (1955); «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна (1956); «Мораль пані Дульської» Габріелі Запольської (1956); «Грозовий рік» Олексія Каплера (1957); «У пощуках радості» Віктора Розова (1958); «Син сторіччя» Івана Купріянова (1961); «Колеги» Василя Аксьонова (1962); «Останні» Максима Горького (1975). </div>
Література . Кобринский, Илья Григорьевич // Театральная энциклопедия. Том III / Главный редактор П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1964. Стб. 94—95. ;
Кобринський Ілля Григорович // ; Кобринський Ілля Григорович // ;