Анхімерний ефект ( — вплив на активність реакційного центра через невалентну (просторову) взаємодію безпосередньо не зв'язаних з цим центром груп, що звичайно проявляється у зростанні швидкості реакції i тому його ще називають анхімерним пришвидшенням.
У органічній хімії було визначено IUPAC як взаємодія реакційного центру з одинокою парою електронів в атомі або електронами, присутніми в сигма-зв'язку або пі-зв'язку, що містяться в материнській молекулі, але не кон'югована з реакційним центром.
Взаємодія реакційного центра з неподіленою електронною парою атома (пр., карбенієвого) або з електронами σ- або π- зв'язку у тій же молекулі, але не кон'юґованими з реакційним центром. Розрізняють n-, σ- та π-співучасть. Приводить до зростання швидкості реакції. Синонім — анхімерна співдія. Література
Примітки
Інтернет-ресурси IUPAC definition