Іван Грабовенський (1875, с. Монастирське, (тепер частина міста Косів) — 15 грудня 1937, м. Вінниця ?) — український громадський діяч та військовик, отаман (майор) Української Галицької Армії, повітовий військовий комендант Дрогобича. Життєпис
Народився 1875 року в селі Монастирське (тепер частина міста Косів).
Згодом переїхав до міста Долини, де його батько Адам Грабовенський займав посаду начальника суду.
Займався активною громадсько-політичною діяльністю у Долинському повіті, був членом Української національно-демократичної партії та заступником посла до парламенту.
У 1903 році з ним познайомився Степан Шухевич, який працював разом із його батьком у суді і так написав про нього у своїх спогадах :
У грудні 1918 року призначений повітовим військовим комендант Дрогобича. Взяв активну участь в утвердженні української влади та придушенні Дрогобицького соціалістичного бунту.
Після зайняття Дрогобицького повіту поляками продовжив службу в УГА. Під час Чортківської офензиви призначений командиром новоствореної 17-ї бригади, яка так і не була повноцінно створена, у зв'язку з відходом армії за Збруч.
7 лютого 1920 року був тимчасово призначений командиром бригади УСС, на час нездатності виконувати обов'язки Романа Дудинського.
Після переходу армії до більшовиків та створення ЧУГА був заарештований, але зумів втекти з під арешту за допомогою четаря-медика Омеляна Лазурка :
Залишився в Радянській Україні. Працював учителем у селі Кричанівка Могилів-Подільського району Вінницької області. Заарештований 3 вересня 1937 року, а вже 15 грудня цього ж року розстріляний.
Примітки
Посилання СТЕПАН ШУХЕВИЧ. Моє життя. Національний банк репресованих