Франц Клаассен (; 15 листопада 1881, Гольдбек — 2 травня 1945) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне, бригадефюрер СС.
Біографія 10 квітня 1899 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Гнейзенау» і лінійному кораблі «Імператор Вільгельм I». З 10 лютого 1904 року — вахтовий офіцер артилерійського корабля «Габіхт», в 1904-05 році перебував в плаванні до берегів Південно-Західної Африки. У 1905-12 роках служив на навчальних кораблях, потім на верфях. З 20 листопада 1912 року — торпедний офіцер важкого крейсера «Йорк», з 22 травня 1913 року — вахтовий офіцер важкого крейсера «Зейдліц». Учасник Першої світової війни, командував допоміжними мінними кораблями, служив на важкому крейсері «Лютцов», легких крейсерах «Франкфурт» і «Емден», лінійному кораблі «Баварія». З 2 липня 1918 року — 1-й офіцер, з 6 серпня 1919 року — виконувач обов'язків командира легкого крейсера «Емден». У грудні 1918 року переведений в штаб. У 1919-20 року командував батальйоном морського полку, в травні-листопаді 1921 року — начальник центрального відділу військово-морської верфі у Вільгельмсгафені. З 1 грудня 1921 року — командир лінійного корабля «Брауншвейг», з 1 січня 1922 року — командир батальйону корабельної кадрованої дивізії «Нордзее», з 1 березня 1922 року — 1-й офіцер лінкора «Брауншвейг». З 5 квітня 1923 року — командир 2-го батальйону берегової оборони. 26 вересня 1925 року призначений комендантом Свінемюнде. 29 вересня 1928 року вийшов у відставку. З травня по 6 листопада 1941 року — командувач ВМС «С», які контролювали район Лібау-Рига. З 1 березня 1941 року — начальник штабу оберабшніту СС «Остзее». 28 лютого 1942 року вийшов у відставку. Зник безвісти (за іншими даними — загинув у бою з радянськими танковими військами).
Звання
Кадет (10 квітня 1899) Фенріх-цур-зее (10 квітня 1900) Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1902) Оберлейтенант-цур-зее (21 березня 1905) Капітан-лейтенант (27 березня 1909) Корветтен-капітан (26 квітня 1917) Фрегаттен-капітан (1 травня 1923) Капітан-цур-зее (1 жовтня 1925) Контрадмірал запасу (1 грудня 1928) Бригадефюрер СС (1 березня 1941) Контрадмірал до розпорядження (1 січня 1942)
Нагороди
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в бронзі Залізний хрест 2-го класу (13 січня 1915) 1-го класу (28 червня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 6 лютого 1918) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу з мечами (24 травня 1918) Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Хрест Левенфельда Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний кут старих бійців (1937) Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 березня 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (2 серпня 1941) 1-го класу (5 жовтня 1941) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу Кільце «Мертва голова» (30 січня 1942) Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
Література
Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6. Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934 Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934 Herrmann A. L. Degener (Hg.): Wer ist wer?, Band X. Ausgabe, Verlag Herrmann Degener, Berlin 1935
Посилання
Фотографії і нагороди Клаассена.