Тадеуш Хрусцелевський

Таде́уш Хрусцеле́вський (Tadeusz Chróścielewski; 3 червня 1920, Мінськ-Мазовецький — 17 серпня 2005, Лодзь) — польський письменник, перекладач і есеїст.

Біографічні дані Тадеуш Хрусцелевський походив із родини з багатими повстанчими та позитивістичними традиціями . Мав три старші сестри — Яніну, Галину і Станіславу. Батько Аврелій Хрусцелевський був інженер-мостобудівник на фабриці машин і ливарних виробів К. Рудзкі, а мати Яніна (до шлюбу Крицька) — вчителька і діячка культури.

1938 року закінчив гімназію в Мінську-Мазовецькому. Під час німецької окупації Хрусцелевський брав участь у підпільній діяльності студентської молоді, був близький до поетичного угруповання «Sztuka i Naród». Став одним із ініціаторів руху за самоосвіту серед ровесників, був солдатом . У 1945-му здобув вищу освіту на факультеті філософії та філології Варшавського університету. Спеціалізувався на російській і польської філології. З 1945 року проживав у Лодзі, де викладав у ліцеї, був науковим співробітником Лодзький університет та працював у відділі культури і мистецтва міської ради. З 1951 року належав до ПОРП. Хрусцелевський був членом редакції тижневика «Wieś», багато років обіймав посаду головного редактора квартальника «Osnowa» і старшого редактора Лодзького видавництва. 1988 року вийшов на пенсію.

Був одружений з письменницею Гоноратою Хрусцелевською, мав із нею двох дітей — поетесу Дороту Хрусцелевську та професора юриспруденції Войцеха Хрусцелевського. Як і дочка та дружина, похований у Лодзі, на Радогощівському цвинтарі.

Творчість Хрусцелевський дебютував 1936 року, опублікувавши вірші у щомісячному журналі для середніх шкіл «Orlęta», що виходив у Познані.

Творив пейзажну та медитативну лірику (Uczta Aureliana, Hipokrene warmińska, Jasień i jesień — «Бенкет Авреліана», «Вармінська Гіппокрена», «Ясність і осінь»).

Він також писав романи («Школа двох дівчат», «Посох Мафусаїла», «Моє одруження у країні феаків»). Перекладав російську, українську, білоруську, литовську, грузинську, вірменську, узбецьку поезію (зокрема, Янки Купали, Тараса Шевченка, Івана Франка, Олексія Толстого, Галактіона Табідзе). У 1985 році опублікував мемуари під назвою «Учень чорнокнижників».

Співпрацював із щоденною пресою, що видавалася в Лодзі, та щотижневиками соціальної та культурної сфери: «Wieś», «Osnowa», «Odgłosy».

Твори

Поезія Uczta Aureliana, 1944 Najmilsze strony, 1956 Itaka, 1958 Miesiąc utajony, 1960 Wiersze opolskie, 1966 Puste krzesło, 1966 Hipokrene warmińska, 1969 i 1971 Karta powołania. Wybór wierszy, 1973 Trzy wdzięczne damy i anioł, 1978 Tożsamość(wybór wierszy), 1980 Gwiazdozbiory czwórbarwne ze snów wystrzygane, 1982 Koncert we Fromborku, 1983 Poezje wybrane, 1984 Legenda nigra, 1984 Jasień i Jesień, 1988 Mojemu miastu, 1991 Krótka modlitwa w kościele świętego Jakuba, 1991 Głosy, 1992 Który pragnął podeptania, 1993 Antenaci, 1996 Róże dla Pana Hetmana, 1997 Przypisani ziemi. Przypisani niebu, 2000

Проза Rodzina jednorożców, 1960 Szkoła dwóch dziewcząt, 1965, 1966 i 1967 Szkarłatna godzina, 1968 i 1970 Aurelian, albo zjazd koleżeński, 1971 i 1984 Srebrna i odloty, 1974 Laska Matuzalema, 1974 Dzbanek życia, 1977 Mój ożenek w kraju Feaków, 1979 i 1988 Pejzaż z Baśką i paniutkami, 1985 Podróże staroświeckie: impresje i szkice z wojaży po ZSRR (reportaże i eseje), 1982 Uczeń czarnoksiężników, 1986 Błękitny generał, 1990 Godzina Duchów w Skierniewicach, 1991 Druga żona, 1992 i 1999 Dzieje miłości Alberta i Józefiny, 1992 Gwiazda blada, 1992 Dom mojej babci w Siedlcach, 1992 Klechdy i opowiadania srebrem pisane, 1992 Historyja prawdziwa, 1993 Sybiraczka, 1994 Dwa opowiadania, 1997 To i owo, a już historia, 1998 Sługa Boża Wanda Malczewska, 1999 Dzisiaj się rozejdziemy, 1999 Okruchy z długiego życia, 2001 Podzwonne, 2004

Примітки

Джерела

Посилання Хрусцелевський Тадеуш