Парашу́тно-деса́нтний полк — військова частина, основна тактична та адміністративно-господарська одиниця повітряно-десантних військ, призначена для виконання тактичних завдань у складі повітряно-десантної дивізії (бригади) або самостійно у взаємодії із з'єднаннями, частинами і підрозділами Сухопутних військ, армійською авіацією, іншими родами військ та спеціальними військами в тилу противника, а також військовими формуваннями інших силових відомств у різних умовах.
Для виконання бойових завдань може десантувати як парашутним, так і посадочним способом.
Історія У Червоній Армії в кінці 1942 були сформовані повітряно-десантні гвардійські стрілецькі полки, організаційно та за наявністю штатної зброї та озброєння аналогічне гвардійським стрілецьким полкам.
У ході Великої Вітчизняної війни повітряно-десантні полки брали участь у боях у складі військ багатьох фронтів переважно як стрілецькі частини. Після війни в повітряно-десантних дивізіях створені парашутно-десантні полки.
У нацистській Німеччині парашутно-десантні полки були створені в 1936 у складі парашутних дивізій. У США на початку 40-х рр. у складі повітряно-десантних дивізій почали формуватися парашутно-піхотні полки (). В арміях нацистської Німеччини і США полкова система організація десантних військ існувала до кінця Другої світової війни.
В арміях деяких держав (Франція, Канада тощо) в другій половині 1970-х років частини, аналогічні за своїм призначенням парашутно-десантні полки мали найменування парашутних. У Франції парашутний полк, що входить до складу парашутно-десантної бригади повітряно-десантної дивізії, складається з 3—4 парашутних рот, роти підтримки і роти управління й обслуговування. Як повітряний десант парашутний полк може бути використаний як у складі повітряно-десантної дивізії так і самостійно.
Сучасний парашутно-десантний полк повітряно-десантних військ Російської Федерації звичайно складається з 3 парашутно-десантних батальйонів, самохідно-артилерійської, мінометної і зенітної батарей, а також підрозділів бойового забезпечення і тилу.
Організаційно-штатна структура До організаційно-штатної структури полку входять (російський варіант): управління полку: командування, штаб, відділення виховної роботи, відділення ППО, відділення ПДП та ПДТ, інженерна служба, служба РХБ захисту, фінансово-економічна служба, технічна частина, медична служба, тил полку; бойові підрозділи: 3 парашутно-десантні батальйони; самохідний артилерійський дивізіон 120-мм самохідних гармат 2С9, батарея ПТКР; зенітна артилерійська батарея; підрозділи бойового забезпечення: розвідувальна рота; інженерна рота; рота зв'язку; взвод РХБ захисту; підрозділи медичного, тилового і технічного забезпечення: рота десантного забезпечення; рота матеріального забезпечення; ремонтна рота; медичний пункт полку; комендантський взвод
Склад (варіант) Особового складу — до 2500 осіб.
На озброєнні в парашутно-десантному полку: БМД-1 (БМД-2) — 100 одиниць, БМД-1К — 14 одиниць, БМД-1КШ — 12 одиниць, БТР-Д — 18 одиниць, 120 мм 2С9 "Нона" — 18 одиниць, ЗУ-23-2 — 12 одиниць, ПЗРК «Ігла» — 18 одиниць, автомобілі — 352 одиниці.
Менше формуванняПарашутно-десантний батальйонПарашутно-десантний полкБільше формуванняПовітряно-десантна бригада
Див. також Парашутно-десантна рота Повітряно-десантна бригада Повітряно-десантна дивізія
Література
Посилання Структура парашютно-десантного полка в 80-е гг.