Іван Михайлович Гоголєв (псевдонім — Киндил; 18 січня 1930, Вілюйськ — 22 листопада 1998, Покровськ) — якутський письменник, поет і драматург; член Спілки письменників СРСР з 1957 року.
Біографія Народився 18 січня 1930 у місті Вілюйську Якутської АРСР СРСР (тепер Республіка Саха, РФ) в сім'ї вчителя. 1954 року закінчив Літературний інститут імені Горького в Москві.
Працював редактором Якутського книжкового видавництва і викладачем мови та літератури в середній школі. Член КПРС з 1960 року. Обирався депутатом Верховної Ради Якутської АРСР. Помер в Покровську 22 листопада 1998 року.
Творчість Друкувався з 1948 року. Автор книг: «Иҥирар уоттар» / «Ті, що кличуть вогні» (1952, вірші); «В далеку дорогу» (1956); «На Тихому океані» (1956); «Саме дороге» (1958) «Крила» (1959); «Кун хайата» / «Сонячна гора» (1962, роман у віршах присвячений повоєнній якутській молоді); «Перші іскри» (1964); «Лірика» (1965); «Сардана» (1967); «Хара кыталык» / «Чёрный стерх») (роман-трилогія); «Помста шамана» (1992). Книги видавалися якутською і російською мовами в Якутську і Москві.
Також відомий як драматург. Його драми і комедії «Нара Суох», «Майське небо», «Кам'яний олень», «Бережіть чоловіків», «Ранок Туймади» та інші склали основу репертуару Якутського драматичного театру в 1960—1970-ті роки. Автор казок-п'єс для дітей з фольклорних мотивів. Написав лібрето для першої якутської оперети «Квітка Півночі».
Публікувався в журналах «Дружба народов», «Октябрь», «Смена», «Юность», «Сибирские огни», «Хотугу сулус» («Полярная звезда»).
Відзнаки Орден «Знак Пошани»; Народний поет Якутської АРСР з 1990 року; Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР; Премія Якутського комсомолу; Літературні премії Спілки письменників Росії і Якутії; Почесний громадянин Вілюйського улусу; Заслужений працівник культури Російської Федерації з 1998 року.
Примітки
Література