Фрідріх Вебер (; 30 січня 1892, Франкфурт-на-Майні — 14 липня 1955, Мюнхен) — німецький ветеринар, групенфюрер СС.

Біографія У 1914 році став земельною керівником баварського відділення Німецької молодіжної організації «Перелітні птахи» (аналог бойскаутів). Учасник Першої світової війни, польовий ветеринар Баварського Альпійського корпусу. Після закінчення війни служив в добровольчому корпусі «Оберланд» в період боїв з поляками за Верхню Сілезію (спочатку командиром відділення, потім — взводу). Наприкінці 1921 року очолив політичний відділ Союзу «Оберланд». З грудня 1922 року по листопад 1929 року — керівник Союзу. У 1923 році — один з керівників «Німецького бойового союзу». Учасник Пивного путчу. На процесі над бунтівниками в 1-му народному суді Мюнхена засуджений до 5 років в'язниці, але 26 січня 1925 року звільнений.

З 1926 року — асистент Інституту досліджень спадковості Вищої школи сільського господарства в Мюнхені, потім окружний ветеринар в Оєрдорфі. У квітні 1930 року перейшов на роботу в апарат уряду Баварії. У 1932 році вступив в НСДАП (партійний квіток № 1 310 670), а 9 листопада 1933 року — в СС (посвідчення № 145 113). Попри те, що посля виходу з ув'язнення він відійшов від активної участі у політиці і зайнявся ветеринарною практикою, він підтримував дружні стосунки з Гітлером і користувався перевагами свого положення.

15 лютого 1934 року призначений імперським керівником німецьких ветеринарів і залишався на цій посаді до падіння нацистського режиму. З 1934 року — член товариства Лебенсборн. Брав участь в розробці нового ветеринарного законодавства, який заборонив, зокрема, способи забою худоби, болісні для тварин (в тому числі ритуальні). 15 березня 1934 року перепідпорядкований Імперському міністерству внутрішніх справ, де з 1 липня 1934 року одночасно очолив 3-й (ветеринарний) відділ. З 1936 року очолював Імперську ветеринарну палату. З 30 січня 1945 року служив у 3-му ветеринарно-медичному дивізіоні вермахту.

В 1945-48 роках як «активний нацист» перебував у таборі для інтернованих, заплатив великі штрафи за «отримання вигоди з війни». Після звільнення з табору до кінця свого життя доктор Вебер працював ветеринаром в Баварії.

Звання

Унтерофіцер (9 квітня 1915) Фельдунтерветеринар (30 грудня 1915) Фельдгільфсветеринар (26 вересня 1916) Почесний штандартенфюрер СС (9 листопада 1933) Міністерський радник (1 квітня 1934) Оберфюрер СС (20 квітня 1937) Міністерський директор (26 квітня 1937) Бригадефюрер СС (30 січня 1940) Групенфюрер СС (9 листопада 1944) Оберфельдветеринар (30 січня 1945)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 3-го класу (9 березня 1916) 1-го класу (25 липня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний громадянин громади Вассерлозен (22 жовтня 1933) Орден крові (№874; 9 листопада 1933) Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний кут старих бійців Цивільний знак СС Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» Почесний професор факультету ветеринарної медицини Берлінського університету (26 липня 1939) Золотий партійний знак НСДАП (1939) Почесна шпага рейхсфюрера СС з особистою подякою Генріха Гіммлера (1942) — вручена з нагоди дня народження. Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу

Примітки

Література

Friedrich Weber (1934): Zum Friedmann-Mittel. In: Dtsch. Tierärztebl. 1, 22. ISSN 0724-679X Friedrich Weber (1951): Professor Abelein 60 Jahre. In: Tierärztliche Umschau 6 (13/14), 260. ISSN 0049-3864 Вольфганг Акунов. «Оберланд» — фрайкор под знаком эдельвейса Константин Залесский. «Элита» Гитлера во Второй Мировой. Кто был кто в Третьем Рейхе J. Schäffer, P. Gunther: Dr. Friedrich Weber - Reichstierärzteführer 1934-1945 (Vorbericht). In: J. Schäffer (Hrsg.): Veterinärmedizin im Dritten Reich. Deutsche Veterinärmedizinische Gesellschaft, Gießen 1998, S. 276–292.