Юзеф Ліпський (; 5 червня 1894, Бреслау — 1 листопада 1958, Вашингтон) — польський політик, дипломат та офіцер, майор.
Біографія Син Войцеха Антонія Ліпського (1860–1930) та його дружини Софії, уродженої Ліппе. Навчався у Королівській чоловічій гімназії в Оструві. На той час він був членом підпільної та незалежної патріотичної організації «Товариство Томаша Зана». Диплом середньої школи він здав у 1915 році. Під час Першої світової війни працював у юридичній секції Польського національного комітету в Парижі. У 1919 році закінчив вивчати право в Лозаннському університеті. Прийнятий на дипломатичну службу Республіки Польща в червні 1919 році. З червня 1919 по 1 січня 1922 року — юридичний секретар польської делегації в Лондоні, потім займав ту ж посаду в Парижі та Берліні. З 1925 року — заступник начальника західного відділу політичного департаменту МЗС, з 1928 року — керівник цього управління. З 3 липня 1933 року — депутат, а з 29 жовтня 1934 року, після підвищення рівня дипломатичних представництв — посол Польщі в Берліні. Разом з Константіном фон Нойратом він підписав польсько-німецьку декларацію про ненапад 26 січня 1934 року. На думку уповноваженого Ліги Націй у Вільному місті Данциг Карла Якоба Буркгардта, він був «людиною польсько-німецької релаксації, одним із найбільш обізнаних послів у Берліні на той час».
Після початку Другої світової війни Ліпський записався добровольцем до польської армії у Франції. Закінчив кадетську школу в Камп де Коетквідан. Під час Французької кампанії воював у лавах 1-ї гренадерської дивізії, другий лейтенант запасу. 21 листопада 1940 року переведений, а 26 червня 1941 року затверджений політичним писарем у кабінеті Верховного головнокомандувача та міністра оборони. Він служив поряд із Владиславом Сікорським, Казімежем Соснковським та Владиславом Андерсом, з якими дружив. Під час Італійської кампанії Ліпський часто «втікав» на лінію фронту і одним з перших увійшов до Анкони. 19 березня 1945 року переведений з корпусу піхотних офіцерів у корпус кавалерійських офіцерів.
Після закінчення військової служби був президентом клубу польських Західних територій в еміграції. У 1947 році емігрував в США. Звіти про його місію в Берліні видав Вацлав Єнджеєвич.
Нагороди
Польща
Орден Відродження Польщі лицарський хрест (2 травня 1923) командорський хрест (8 листопада 1930) командорський хрест з мечами (11 листопада 1937) Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Хрест Хоробрих
Інші країни
Орден Корони (Бельгія), командорський і великий офіцерський хрест Орден Почесного легіону, командорський хрест (Франція) Орден Святого Олафа, командорський хрест (Норвегія) Орден Данеброг, командорський хрест 1-го класу (Данія; 1933) Німецький Олімпійський знак 1-го класу (Третій Рейх)
Бібліографія
Organizacja i obsada Gabinetu NW 1939–1944, sygn. A.XII.1/47. Instytut Polski i Muzeum im. gen. Sikorskiego w Londynie. Józef Lipski, Wacław Jędrzejewicz, Diplomat in Berlin, 1933–1939; papers and memoirs of Józef Lipski, Ambassador of Poland, New York 1968. Józef Lipski, Wrześniowy kryzys czechosłowacki 1938 r. w raportach ambasadora Lipskiego, Warszawa, 1958.
Література
Stanisław Łoza (red.): Czy wiesz kto to jest?. Wyd. II popr. Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa, 1938, s. 428.
Посилання
Archiwum Ambasadora Józefa Lipskiego w zbiorach Instytutu Piłsudskiego
Примітки