Степан Павлович Єфремов ( 7 січня 1905, III-й Мальжагарський наслег — 24 березня 1983) — якутський радянський драматург; член Спілки письменників СРСР з 1937 рокуБіографічний інтернет-довідник якутської літератури. .
Біографія Народився року в III-му Мальжагарському наслезі Якутської області Російської імперії (тепер Тит-Аринський наслег, Хангаласький улус, Республіка Саха, РФ) в селянській сім'їКоротка літературна енциклопедія. . У 1914 року вступив до 2-х класної місіонерської школи, через рік його переводили в 4-х класну Преображенську церковно-приходську школу, потім навчався в Октемській загальноосвітній школі.
Протягом 1921—1922 років учасник Громадянської війниХангаласька міжпоселенська централізована бібліотечна система. Єфремов Степан Павлович. , воював з військами генерала Анатолія Пепеляєва, брав участь у звільненні обложеного у Сасил-Сисии загону Івана СтродаХангаласька міжпоселенська централізована бібліотечна система. Вулиці Покровська..
Після перемоги радянської влади в Якутії навчався в Якутському педагогічному технікумі, брав активну участь у зміцненні комсомольського осередку, у створенні і роботі літературно-громадських гуртків «Сайдыы» та «Кыьыл сулус». Протягом 1927—1929 років навчався в Іркутському робітфаку, потім у 1931—1932 роках у Іркутському і Якутському педагогічних інститутах.
Низку років працював інспектором шкіл, завідуючим районного відділу народної освіти, директором Якутського драматичного театру, завідуючим навчальною частиною, директором шкіл і вчителем. Член ВКП(б) з 1956 року. Був делегатом V-го Всесоюзного з'їзду письменників. Помер 24 березня 1983 року.
Творчість Перша п'єса «Үлэһит түүлэ» / «Сон трудівника» була написана в 1923 році. Ним написано понад 20 п'єс, які в різні роки ставилися на сценах театрів Якутської АРСР. Серед них: «Эстибит эргэ, сандаарбыт санга» / «Старе і нове» (1927); «Ини-бии» / «Брати» (1935, драма про події Громадянської війни, де головні герої, брати, опиняються на різних сторонах класових боїв); «Хардыылар» / «Кроки» (про життя молоді в роки колгоспного будівництва); «Өстөөхтөр» / «Вороги» (1938); «Киирик кэргэннэрэ» / «Сім'я Кирика» (1939); «Чуумпу кытыл» / «Тихий берег» (1954, комедія про відсталого від життя керівника, який вважає за краще жити по-старому, оточуючи себе улюбленцями і родичами); «Лэкиэс» (1957, комедія про боротьбу з відсталістю і пережитками минулого в селі).
Відзнаки Іменна бойова берданка № 44969 з 50-ю набоями (Якутський Центральний виконавчий комітет; за бездоганну службу в Якутському народному революційному загоні); Заслужений учитель шкіл Якутської АРСР; Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР з 1957 року; Державна премія Якутії в галузі матеріального виробництва; Нагороджений медалями, Почесними грамотами Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради Якутської АРСР.
Пам'ять Його іменем названі: вулиця в місті Покровську; середня школа Хангаласького улусу (указ Президента Республіки Саха від 1 лютого 2005 року).
Примітки