Зоя Дмитрівна Ломи́кіна (17 квітня 1928, Первомайськ — 12 серпня 2008, Одеса) — українська скульпторка; членкиня Спілки художників України з 1960 року.

Біографія Народилася 17 квітня 1928 року у місті Первомайську (тепер Миколаївська область, Україна). 1950 року закінчила Одеське художнє училище (викладачі Михайло Тодоров, Антон Чубін, Микола Шелюто, Федір Чувакін).

Працювала в Одесі: протягом 1957—1959 років — викладачка художньої школи; у 1960–1980-ті роки — у філії Художнього фонду України. Жила в Одесі на вулиці Чкалова, 1, кв. 13. Померла в Одесі 12 серпня 2008 року. Похована в Одесі на Другому християнському цвинтарі.

Дружина художника Костянтина Ломикіна.

Творчість

Працювала в галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури. Для скульптурних портретів, композицій, пам'ятників, надгробків використовувала гіпс, бронзу, граніт. Серед робіт: «Потьомкінець» (1957, гіпс); «Рибалка з Чорногорки» (1958); пам'ятник академіку Олександру Ляпунову в Одесі (1958, бронза, граніт; архітектор В. Мусаров); «Не для війни синів ми ростимо» (1960); «1905 рік» (1960, гіпс); «Водолаз Севастопольського флоту В. Дарченко» (1965); «Нам потрібен мир» (1967, гіпс); портрет Сергія Кірова (1970, дерево); портрет Михайла Фрунзе (1971, штучний камінь); «Юність» (1971, шамот); «Молодий архітектор» (1971; 1978); «Скульптор Таїсія Судьїна» (1972); «Заснов­ник Одеської художньої школи К. Костанді» (1974); «Юнак» (1990); пам'ятник Євгену Блажевському в селі Любомирці (1963, брогза, граніт; архітектор Василь Онащенко); надгробок Юлії Ряб­чинської в с-щі Піщанка (1974). Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.

Література Ломикіна Зоя Дмитрівна // ; Ломикіна Зоя Дмитрівна // ;