Серія Пікерінга або серія Пікерінга — Фаулера — серія з трьох спектральних ліній одноразово йонізованого гелію, зазвичай виявляється серед ліній поглинання в спектрах найгарячіших зір типу зір Вольфа — Рає. Серія отримала назву на честь Едварда Чарлза Пікерінга і Альфреда Фаулера. Лінії виникають під час переходів з вищого рівня енергії електрона на рівень з головним квантовим числом n = 4. Лінії відповідають довжинам хвиль
4551 Å (з n = 9 на n = 4), 5411 Å (з n = 7, на n = 4), 10123 Å (з n = 5 на n = 4).
Переходи зі станів з n = 6 n = 8 перекриваються із серіями ліній водню і їх не видно в спектрах зір.
Історія У 1896 році Едвард Пікерінг опублікував дані про невідомі до цього лінії в спектрі Дзети Корми Also published as: . Пікерінг приписав спостережні дані новій формі водню з напівцілими перехідними рівнями. Альфред Фаулер у 1912 році зміг отримати подібні лінії у воднево-гелієвій суміші і підтримав висновки Пікерінга про походження ліній. Нільс Бор, проте, включив аналіз цієї серії ліній у свою «трилогію» про будову атомів і дійшов висновку, що Пікерінг і Фаулер помилялися, а самі лінії виникають у йонізованому гелії, He+. Фаулер спочатку скептично поставився до висновків Бора, але потім визнав його правоту, і до 1915 року «спектроскопісти віднесли серію Пікерінга до ліній гелію». Теоретична робота Бора про серію Пікерінга показала необхідність «перегляду тих питань, які раніше вважалися вирішеними в рамках класичних теорій» і надала підтвердження теорії Бора про структуру атома.
Примітки