Ра́шпіль (від ) — терпуг з великою точковою насічкою. Застосовують для обробки поверхонь деревини, шкіри, м'якого металу й пластмас.
Належить до різальних інструментів. Часто рашпіль називають «столярним напилком». На відміну від напилка рашпіль має насічку у вигляді окремо розташованих виступів або зубців. Рашпілі також виготовляють штампуванням: на сталевому листі видавлюються отвори з гострими краями що стирчать.
Технічні параметри Технічні параметри основних видів рашпілів визначаються міжнародним стандартом ISO 234ISO 234-1:1983 — Files and rasps — Part 1: Dimensions.ISO 234-2:1982 — Files and rasps — Part 2: Characteristics of cut., відповідником якого є ГОСТ 6876-79ГОСТ 6876-79 Рашпили. Технические условия.. Ці стандарти визначають параметри насічки, розміри та класифікацію рашпілів. Номери розмірів рашпільної насічки відповідають кількості зубців на 1 см²: крупні — 8…12 зубців на см²; середні — 12…20 зубців на см²; дрібні — 18…22 зубців на см²).
Відповідно до стандарту вирізняють такі основні види рашпілів: плоскі тупоносі; плоскі гостроносі; круглі; напівкруглі; шевські прямі; шевські зігнуті двосторонні; шевські зігнуті односторонні; копитні плоскі (для зачищання копит перед підковуванням).
Використання Використовуються для обробки м'яких матеріалів: дерева, гіпсокартону, пластику, гуми, шкіри — там, де звичайний напилок швидко забивається стружкою і перестає різати. Годиться для роботи з м'яким металом, каменем. Рашпілем найкраще зарівнювати й загладжувати торці, краї та отвори виробів. При роботі інструментом його потрібно використовувати на всю довжину робочої поверхні. Рашпіль легко очистити від тирси й пилу металевою щіткою.
Див. також Напилок (Терпуг) Надфіль
Примітки
Література
Посилання «Рашпіль» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 8, С. 460.