Матильда II Неверська ( — ) — графиня Неверська, Осерська та Тоннеррська; сеньйора Бурбонська, Донзі та Перш-Гує. Дочка Арчибальда IX (сеньйора Бурбона) та його дружини Іоланди (сеньйори Донзі).

Біографія Матильда була однією з найбагатших наречених Бургундського герцогства. У лютому 1248 року, напередодні Сьомого хрестового походу, Матильду видали в шлюб з Едом Бургундським, старшим сином і спадкоємцем Гуго IV, герцога Бургундії. Одночасно був укладений шлюб сестри Матильди, Агнеси, з Іоанном Бургундським, молодшим братом Еда.

У 1249 році під час хрестового походу загинув Арчибальд IX, батько Матильди, після чого вона успадкувала сеньйорію Бурбон. Після загибелі в 1250 році її дядька Гоше, матір Матильди, Іоланда, стала спадкоємицею своєї бабусі, Матильди I (графині Невера, Осера і Тоннерра). З урахуванням того, що Ед, чоловік Матильди, був спадкоємцем герцогства Бургундія, їхні діти повинні були об'єднати великі володіння.

У 1254 році, після смерті матері, Матильда успадкувала її володіння — сеньйорії Донзі і Перш-Гує. А в 1257 році, після смерті прабабусі Матильди I — Неверське, Осерське і Тоннеррське графства. Її співправителем став чоловік.

Матильда померла в 1262 році. Оскільки дочки Матильди і Еда були ще малі, володіння опинилися під управлінням Еда. Сеньйорія Бурбон при цьому перейшла до Агнеси, сестри Матильди.

Родина Чоловік — Ед, граф Неверський.

Діти: Іоланда (1248—1280) — графиня Неверська, Осерська та Тоннеррська. Вперше одружена в 1265 році, з Іоанном-Трістаном (графом Валуа), сином французького короля Людовика IX та його дружини Маргарити Прованської. Іоанн-Трістан помер в 1270 році під час восьмого хрестового походу. Вдруге вступила в шлюб у 1272 році, з Робертом VIII (сеньйором Бетюну), в майбутньому графом Фландрії. Після смерті свого діда Гуго IV (герцога Бургундії), в 1272, претендувала на Бургундське герцогство. В 1273 році втратила графства Осер і Тоннерр, які були поділені між її сестрами. Маргарита (1250—1308) — графиня Тоннерру, королева-консорт Неаполя. Друга дружина Карла I, короля Неаполя. Ставши вдовою в 1285 році, переселилась у своїх володіннях. Маргарита займалась благодійністю, в 1293 році заснувала в Тоннеррі госпіталь Нотр-Дам де Фотеніль. Оскільки єдина дочка Маргарити померла в дитинстві, графство Тоннер після її смерті успадкував внучатий племінник Іоанн II (граф Осеру). Аліса (1251–1290) — графиня Осеру, дружина Іоанна I (сеньйора Рошфору). Іоанна (до 1262 — до 1271) — її існування задокументоване в 1266 роціErnest Petit, Histoire des ducs de Bourgogne de la race capétienne, t. V, Dijon, Imprimerie Darantière, 1894, p. 139..

Генеалогія

Примітки

Посилання