Марія Лабунька (Марія Ровенчук псевдо: «Ірина», «Ірина Сурмач»; 12 лютого 1924, с. Печеніжин, нині Печеніжинська селищна громада, Коломийський район, Івано-Франківська область — 17 жовтня 1996, м. Філадельфія, США) — окружний керівник УЧХ Ярославщини, провідниця жіночої мережі ОУН округи «Батурин» на Закерзонні, педагог, громадська діячка.
Життєпис
Навчалася у Коломийській гімназії, яку закінчила 1944 року.
У 1944—1946 очолювала жіночу мережу ОУН округи «Батурин» Закерзонського краю (під псевдом «Ірина Сурмач»). У 1948 році пробилася на Захід з рейдуючою групою УПА.
До 1952 вивчала педагогіку й етнографію в УВУ в Мюнхені. У 1955 році емігрувала до США. Там брала участь у житті української громади.
Померла 17 жовтня 1996 року, похована на цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук).
Творчість Автор книги спогадів «Коли ліс був наш батько. Спомини»(2016), яка стала бестселлером. В 2021 книгу в Україні вперше презентував син Ілля Див. також Жінки в ОУН та УПА
Примітки
Джерела Мацько В. П. Лабунька Марія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Енциклопедія Української Діяспори: [у 7 т.] / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 2009—. — Т. 1 : Сполучені Штати Америки. Книга 2. С. 1.
Посилання Померла Марія Лабунька, відома також як Ірина Сурмач