«Не́бо Москви́» — радянський художній фільм режисера Юлія Райзмана, знятий за однойменною п'єсою Георгія Мдівані. Прем'єра відбулася 1 червня 1944 року.
Сюжет У вересні 1941 року лейтенант Ілля Стрельцов, що закінчив льотну школу, отримує призначення в винищувальний авіаполк, який охороняє небо Москви. Він зустрічає в частині медсестру Зою, з якою виріс в одному дворі і в яку давно закоханий. Під час першого тренувального польоту на «Чайці» лейтенант Стрельцов збиває німецький літак і отримує прізвисько «Щасливчик». Стрельцов ревнує командира ескадрильї до медсестри Зої, вважає що той до нього чіпляється. Цілий місяць його не допускають до бойових вильотів. У жовтні 1941 року лейтенант Стрельцов робить свій перший бойовий виліт, він збиває один літак і таранить другий. За цей бій йому присвоюють звання Героя Радянського Союзу. У фільмі використовувалася музика з творів Сергія Рахманінова.
У ролях
Петро Алейников — лейтенант Ілля Стрельцов Ніна Мазаєва — медсестра Зоя Микола Боголюбов — підполковник Балашов Петро Соболевський — капітан Гончаров Іван Кузнецов — старший лейтенант Щербина Євген Немченко — старший лейтенант Соловйов Микола Шамін — батько Стрельцова Олександра Сальникова — мати Стрельцова Л. Каплунова — Наташа, сестра Стрельцова Ф. Федотов — Ракітін Анатолій Алексєєв — льотчик, старший лейтенант Євген Григор'єв — льотчик М. Степанов — льотчик
Знімальна група Режисер: Юлій Райзман Режисер комбініронанних зйомок: Олександр Птушко Сценаристи: Михайло Блейман, Мануель Большинцов Оператори: Євген Андриканіс, Борис (Абрам-Бер) Арецький Художники: Арнольд Вайсфельд, Микола Суворов Консультант: генерал-майор Мітенков
Посилання