Марі Ланг (до шлюбу Вісгрілл; * 8 березня 1858, Відень — † 14 жовтня 1934, Альтмюнстер, Верхня Австрія) — австрійська теософиня, письменниця, редакторка і феміністка. Господиня салону.

Життя і робота Марі Вісгрілл народилася в родині майстра-столяра Карла Вісгрілла та акторки Емілі Шольц (Гоф-Бургтеатр), племінницею Венцеля Шольца.

Зросла в сім'ї середнього класу, її першим чоловіком був Теодор Кехерт (1859—1937), член родини ювелірів А. Е. Кехерта. У шлюбі народила сина Еріха Кехерта (1882—1949). Після розлучення одружилася з адвокатом Едмундом Лангом (1860—1918). В цьому шлюбі народила Хайнца Ланга (1885—1904), художника Ервіна Ланга (1886—1962) та Ліліт Ланг (1891—1952), матір Хайнца фон Ферстера.

Завдяки Розі Майредер та Огюсту Фікерту Марі Ланг сконтактувала з жіночим рухом наприкінці 1880-х і, завдяки ораторському дару та енергійності, незабаром зайняла керівну посаду. 28 січня 1893 року Ланг співзаснувала Генеральну австрійську асоціацію жінок. Разом з Майредер та Фікертом вона працювала з 1899 по 1903 р. редакторкою журналу «Документи жінок».

Познайомившись з поселеннями Пасмора Едвардса, заснованим у Лондоні в 1898 році, Марі Ланг, спираючись на Ельзу Федерн (1873—1946), яка очолювала асоціацію десятки роківElse Federn (1873—1946). In: Rosita Anna Ernst: Die Familie Federn im Wandel der Zeit. Eine biographische und werksgeschichtliche Analyse einer psychoanalytisch orientierten Familie. Unter besonderer Berücksichtigung des Lebens und Werks von Ernst Federn. Grin, Norderstedt 2002, ISBN 978-3-640-24767-7, S. 32 f. (Zugleich: Diplomarbeit. Universität Klagenfurt, Klagenfurt 2002; )., 8 лютого 1901 р. під час установчого засіданняIn: Dokumente der Frauen. Band IV, Nr. 4/1901, 15. Februar 1901, S. 707—708 (Online bei ALO). у Відні запропонувала заснувати «Поселення» (Фольксхайм)Statuten des Vereines «Settlement» (Volksheim). Selbstverlag, Wien 1910 (Volltext online).Jahresbericht des Vereines «Settlement» für das Jahr 1906. Selbstverlag, Wien 1907 (Volltext online).<ref group="Anm."> У лекції від 21 березня 1901 року, а також у попередньому нарисі, Ельзе Федерн назвала рух не Поселеннями Пасмора Едвардса, а ініціативами Соціальне поселення . Едвард Денісон (1840—1870), Арнольд Тойнбі (1852—1883) та Самуель Август Барнетт (1844—1913).: . Джерело: Dokumente der Frauen. Band V, Nr. 1/1901, 1. April 1901, S. 31 f. (Online bei ALO) sowie Else Federn: . In: Dokumente der Frauen. Band IV, Nr. 19/1901, 1. Jänner 1901, S. 596—605. (Online bei AL.Метою об'єднання Поселення (Фольксгайм) було створити англійський та американський інститут соціального поселення в Австрії. — Джерело: Dokumente der Frauen. Band IV, Nr. 4/1901, 15. Februar 1901, S. 708 (Online bei ALO).</ref>. 15 жовтня 1901 р. за сприяння Карла Реннера у Відні, будинку за адресою Оттакрінг, Фрідріха-Кайзера-Гассе 51, було відкрито перше Віденське поселенняNr. 44/1901 (VI. Jahrgang).

Після того, як її син Хайнц застрелився у 1904 році, Ланг відмовилася від допомоги дітям: «Як я повинна радити іншим матерям, коли я не змогла доглядіти». Ланг виступала за декретну відпустку та права позашлюбних дітей. Вона виступила проти регулювання проституції та боролася за скасування безшлюбності серед вчителів.

Марі Ланг та її чоловік належали до центру освіченого та ліберального кола, в якому зустрічалось соціально та художньо зацікавлене суспільство Відня. Вона входила до Віденської ложі Теософського товариства, заснованої Фрідріхом Екштейном, в якій вона спілкувалася, зокрема, з Францем Гартманом, Гуго Вольфом та молодим Рудольфом Штайнером.

2016 рік був у 21 Віденському окрузі Флоридсдорф Роком імені Марії-Ланг-Вег.

Література

Lang, Marie, Schriftst(ellerin). In: Herrmann A. L. Degener (Hrsg.): Wer ist's? Zeitgenossenlexikon. IV. Ausgabe, vollkommen neu bearbeitet und wesentlich erweitert. Degener, Leipzig 1908, S. 793—794 (archive.org). Marie Lang. Gedenkblatt des Settlement für seine Mitglieder und Freunde. Verlag Settlement, Wien 1935. Fichna: Lang Marie. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 4, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1969, S. 443 f. (Direktlinks auf S. 443, S. 444). Elisabeth Malleier: Das Ottakringer Settlement. Zur Geschichte eines frühen internationalen Sozialprojekts. Verband Wiener Volksbildung/Edition Volkshochschule, Wien 2005, ISBN 3-900799-64-4 (Inhaltsverzeichnis online PDF; 76 kB).

Вебпосилання

Ленг Марі, нар. Wisgrill Сагайдаки . univie.ac.at'', доступ 7 травня 2013 р.

Примітки

Зауваження