«Горбоко́ник» () — радянський кольоровий художній фільм-казка, поставлений на кіностудії «Союздитфільм» в 1941 році режисером Олександром Роу за мотивами однойменної казки Петра Єршова і російських народних казок. Фільм знятий за двокольоровою технологією методом «Біпак», розробленою в лабораторії кольорових зображень НІКФІ в 1931 році. Прем'єра фільму в СРСР відбулася 31 липня 1941 року.
Сюжет За морями, за горами живе красуня Зоря-Зоряниця. Про неї мріє селянський син Іван. Але дівчину збирається взяти в дружини старий і злий цар Афрон. Одного разу вночі Іван ловить на своєму полі казкову кобилицю. В її гриві він знаходить чарівне перо Жар-птаха. За допомогою пера Іван стає володарем двох коней із золотими хвостами й дивовижного Горбоконика, що став вірним другом і мудрим порадником Івана. Цар Афрон купує коней, а Івана бере до себе головним конюхом. Царський спальник Чіхір в образі на Івана і тому вночі краде у нього перо Жар-птаха, яке опиняється в руках у царя. Іван отримує від Афрона наказ — за три дні і три ночі знайти Зорю-Зоряницю і доставити її до палацу. Відправившись на пошуки красуні, він потрапляє в засідку лісових розбійників, але рятується від загибелі завдяки зграї вовків і Горбоконика. Того часу Чудо-юдо на прізвисько Риба-кит проковтує кораблі, на одному з яких опиняється родичка Місяця Зоря-Зоряниця. Місяць вступає в конфлікт з морським царем і навіть змушений звернутися по допомогу до Івана. Іван спускається на саме дно моря і передає підводному владиці ультиматум. Морський цар наказує чудовиську випустити на волю проковтнуті ним судна. Іван, виконавши доручення Місяця, доставляє Зорю-Зоряницю до царя Афрона. Красуня обіцяє царю вийти за нього заміж, якщо він скупається в киплячому молоці і перетвориться після цього в прекрасного юнака. Придворні радять перш випробувати цей засіб на Івані. Горбоконик допомагає Івану витримати випробування, і останній стає гарніше колишнього. Цар наслідує приклад Івана, але гине. Придворні в страху розбігаються. Іван одружується з Зорею-Зоряницею.
У ролях
Петро Алейников — Іван Марина Ковальова — Зоря-Зоряниця Веніамін Гут — цар Афрон Георгій Мілляр — царський спальник Чіхір / сказитель / розбійник Лев Потьомкін — Цап-Царап Михайло Трояновський — старинушка Олександр Жуков — Данило Микола Горлов — Гаврило Олександр Тімонтаев — морський цар Нінель Урусова — ключниця Домнушка Тарас Алейников — епізод
Знімальна група
Автор сценарію — Володимир Швейцер Режисер-постановник — Олександр Роу Оператори-постановники — Борис Монастирський, С. Антипов Композитор — Леонід Половинкин Текст пісень — Олексій Сурков Виконавець пісень — Георгій Виноградов Художник-постановник — Олексій Уткін Режисер — Леонід Альцев Помічник режисера — А. Райх Шуми — В. Лукін Цветооператор — Георгій Рейсгоф Оператори — С. Казаров, С. Шер Звукооператор — Микола Озорнов Диригент — Давид Блок Художники — Ю. Лупандін, Л. Блатова, А. Шелапутіна, А. Нікулін, М. Звонарьов, Л. Бойкова Художник-гример — А. Іванов Монтажер — Ксенія Блінова Художник комбінованих зйомок — Володимир Нікітченко Пиротехник — А. Меєров Асистенти режисера — Ю. Фрадкін, В. Куклін Асистенти оператора — Г. Левчікова, А. Цобель Асистент звукооператора — А. Певзнер Дресирування коней — К. Дмитрієв Адміністративна група — М. Альперович, А. Цверік Директор — Г. Харламов Художній керівник студії — Сергій Юткевич
Посилання