Мурована корона () — корона або головний убір, що представляє міські стіни або вежі. У класичну античність це була емблема богів-покровителів міста, а серед римлян — військова прикраса. Пізніше корона перетворилася на символ європейської геральдики, переважно для міст і селищ, а в ХІХ–ХХ століттях використовувалася в деяких республіканських геральдиках.

Використання в давнину

В елліністичній культурі мурована корона ідентифікувала таких божеств, як богиня Тихе (втілення долі міста, у римлян — Фортуна), і Гестію (втілення захисту міста, у римлян — Веста). Високі циліндричні вежі Реї/Кібели теж можна було представити як муровану корону в епоху еллінізму, зокрема визначаючи богиню-матір як покровительку міста.Мурована корона як символ персоніфікації міста була ретельно досліджена у роботі:

Корона міста стала давньоримською військовою нагородою. «Мурована корона» (corona muralis) була золотим вінком, або золотим колом, призначеним для нагадування зубчастого кренеляжу, даруваного солдату, який першим піднявся на стіну обложеного міста чи фортеці, щоб успішно розмістити штандарт (прапор) атакуючої арміїAulus Gellius, Noctes Attici, V.6.4; Livy, Ab Urbe Condita, XXVI.48. Римська настінна корона була виготовлена із золота та прикрашена вежамиmuri pinnis according to Aulus Gellius як і її пізніша геральдична версія. Оскільки це була одна з найвищих військових нагород, її присуджували заявникові лише після ретельного розслідування.Livy. l.c.; cf. Suetonius, Lives of the Twelve Caesars, Augustus 25. Rostrata — настінна корона, що складається з ростр орієнтовних захоплених кораблів, була призначена в якості морського призу перших в інтернаті партії, схожий на морську корону.

Атрибути греко-римської богині Роми на грецьких монетах зазвичай включають її міську корону, що означає статус Риму як відданого захисника еллінських міст-держав.Mellor, R., «The Goddess Roma» in Haase, W., Temporini, H., (eds), Aufstieg und Niedergang der romischen Welt, de Gruyter, 1991, pp 60–63.

Геральдичне використання

Згодом римська військова прикраса застосовувалася в європейській геральдиці, де цей термін позначав корону за зразком стін міста, яка може бути тинктурованою золотом, сріблом, червінню або іншими тинктурами. «У Німеччині XIX століття настінні корони () були прийняті для гербів міст, з більш конкретними деталями: у столицях і королівських резиденціях зазвичай корона з п'ятьма вежами, великі міста — з чотирма вежами, менші міста — з трьома», — повідомляв Артур Чарльз Фокс-Девіс у «Повному путівнику по геральдиці», зазначивши, що суворі правила в цьому питанні ще не існують.William Newton, Display of Heraldry (1846, p. 307) проте, наводить приклади герба віконта Бересфорда та зазначає приклади, що підтверджують, що герб «можна побачити на гербах багатьох британських офіцерів, які відзначилися в недавній війні».

Останнім часом  муровані корони використовувались замість королівських корон для середньовічних та сучасних італійських міст. Мурована італійська корона уособлює Італію. В Італії комуни, деякі провінції та військовий корпус мають на своїх гербах муровані корони: золоту з п'ятьма вежами для міст та срібну з дев'ятьма вежами для інших. Герб Другої іспанської республіки мав муровану корону.

На початку ХХ століття Португалія встановила суворі правила для своєї муніципальної геральдики, в якій кожен герб містить муровану корону, з трьома срібними вежами, що означають село або міську парафію, чотирма срібними вежами, що представляють місто, п'ятьма срібними вежами, що символізують місто та п'ять золотих веж для столиці. Португальські правила також застосовуються до більшості муніципальних гербів Бразилії та деяких інших членів Співтовариства країн португальської мови.

Муніципальні герби Румунії містять корону з однією або трьома вежами для сіл та комун, п'ятьма та семима вежами для міст та муніципалітетів.

Орел на гербі Австрії носить муровану корону, що свідчить про його статус республіки. Це республіканська відміна від королівських корон, що прикрашали двоголового орла (і імператорської корони над ним) на гербі Австро-Угорщини до їх поразки в Першій світовій війні. Коронований орел був змінений у Федеративній державі Австрії з 1934 року, але був відновлений в окупованій союзниками Австрії після Другої світової війни і зберігається донині.

Зразки мурованих корон Муровані корони Французької геральдики: 1. Столиця 2. Столиця департаменту 3. КомунаМуровані корони Португальської геральдики: 1. Село чи міська парафія 2. Містечко 3. Місто 4. Столиця Муровані корони Румунської геральдики:1. Село 2. Містечко 3. Місто 4. СтолицяМуровані корони Бразильської геральдики:1. Село 2. Містечко 3. Місто 4. СтолицяСучасні розробки мурованих корон каталонської геральдики, без історичного використанняМуровані корони італійських містМуровані корони італійських комун

Приклади з геральдики інших країн

Використання в гербах в Україні

Муровану корону було затверджено 1990 року для герба Львова. Її використання надалі визначено відповідно до «Методичних рекомендацій з питань геральдики і прапорництва областей, районів, районів у містах та територіальних громад міст, селищ і сіл (територіальні та муніципальні символи)», які були розроблені Андрієм ГречиломГречило А. Основи системи української муніципальної геральдики // Знак. — 1996. — Ч. 11. — С. 10–11.Гречило А. Методичні рекомендації з питань геральдики і прапорництва областей, районів, районів у містах та територіальних громад міст, селищ і сіл (територіальні та муніципальні символи) // Знак. — 2001. — Ч. 23. — С. 8-9. і спершу затверджені на конференції Українського геральдичного товариства, а 1 червня 2018 року схвалені Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України.

В окремих положеннях цих рекомендацій визначалося, що у гербах міст, міських районів і селищ рекомен­дується щит увінчу­вати міською мурованою короною з трьома зубцями. Для міст Києва і Севастополя та їхніх міських районів муровані корони золоті, для інших міст, міських районів і селищ — срібні.

Червону міську муровану корону з трьома зубцями рекомендується використовувати у гербах сіл, які колись мали міські права і були містами або містечками.

Приклади з української геральдики

Див. також

Табірна корона Небесна корона Морська корона Трав'яна корона Зоряна корона (геральдика) Громадянська корона Громадянська геральдика

Примітки

Література Гречило А. Основи системи української муніципальної геральдики // Знак. — 1996. — Ч. 11. — С. 10–11. Гречило А. Методичні рекомендації з питань геральдики і прапорництва областей, районів, районів у містах та територіальних громад міст, селищ і сіл (територіальні та муніципальні символи) // Знак. — 2001. — Ч. 23. — С. 8-9.