Сліпота́ неува́ги () або перцепти́вна сліпота́ () — це психологічна нездатність звертати увагу на несподіваний подразник, яка не належить до проблем із зором і носить виключно психологічний характер. Коли стає неможливим брати до уваги всі подразники в тій чи іншій ситуації, може виникнути тимчасовий ефект «сліпоти», оскільки люди не бачать несподіваних, але помітних предметів або подразниківSimons, Daniel J.; Chabris, Christopher F. (1999). «Gorillas in our midst: sustained inattentional blindness for dynamic events» (PDF). Perception. 28(9): 1059—1074..
Термін був введений в 1992 році вченими Еріеном Марком й та був використаний як назва їхньої спільної книги, опублікованої MIT Press у 1998 роціMack, A. and Rock, I. (1998). Inattentional Blindness, MIT Press. У книзі вони описують відкриття сліпоти неуваги і розповідають про експерименти і випадки, які доводять існування феноменаRock, I.; Linnet, C. M.; Grant, P. I.; Mack, A. (1992). "Perception without Attention: Results of a new method". Cognitive Psychology. 24 (4): 502—534..
Дослідження сліпоти неуваги показують, що вона виникає у будь-якого індивідуума, незалежно від наявності у нього когнітивних розладів. Однак останні дані показують, що пацієнти зі СПАУ (Синдром порушення активності та уваги) проявляли кращу уважність при виконанні завдань, пов'язаних зі сліпотою неуваги, ніж пацієнти контрольної групи,Grossman, Ephraim S.; Hoffman, Yaakov S. G.; Berger, Itai; Zivotofsky, Ari Z. (1 November 2015). "Beating their chests: University students with ADHD demonstrate greater attentional abilities on an inattentional blindness paradigm". Neuropsychology. 29 (6): 882—887. тому можливо, що деякі психічні розлади можуть зменшити наслідки цього явища. Результати недавніх досліджень різниці у віці та показники сліпоти неуваги показують, що з віком ефект посилюєтьсяGraham, Elizabeth; Burke, Deborah (2011). «Aging increases inattentional blindness to the gorilla in our midst». Psychology and Aging. 26 (1): 162—166.Stothart, Cary; Boot, Walter; Simons, Daniel (1 October 2015). «Using Mechanical Turk to Assess the Effects of Age and Spatial Proximity on Inattentional Blindness». Collabra. 1 (1): 2.Horwood, Sally; Beanland, Vanessa (1 April 2016). «Inattentional blindness in older adults: Effects of attentional set and to-be-ignored distractors» (PDF). Attention, Perception, & Psychophysics. 78 (3): 818—828.. Існують неоднозначні докази того, що послідовно несподівані об'єкти помічаються частіше: деякі дослідження показують, що ми можемо виявити загрозливі несподівані подразники легше, ніж незагрозливі,New, Joshua J.; German, Tamsin C. (2015). "Spiders at the cocktail party: an ancestral threat that surmounts inattentional blindness". Evolution and Human Behavior. 36 (3): 165—173.Gao, Hua; Jia, Zhuowang (10 June 2016). "Detection of Threats under Inattentional Blindness and Perceptual Load". Current Psychology. 36 (4): 733—739 але інші дослідження показують, що це не так.Wiemer, Julian; Gerdes, Antje B. M.; Pauli, Paul (7 January 2012). "The effects of an unexpected spider stimulus on skin conductance responses and eye movements: an inattentional blindness study". Psychological Research. 77 (2): 155—166.Calvillo, Dustin P.; Hawkins, Whitney C. (2 April 2016). "Animate Objects are Detected More Frequently than Inanimate Objects in Inattentional Blindness Tasks Independently of Threat". The Journal of General Psychology. 143 (2): 101—115.Stothart, Cary R.; Wright, Timothy J.; Simons, Daniel J.; Boot, Walter R. (1 February 2017). «The costs (or benefits) associated with attended objects do little to influence inattentional blindness». Acta Psychologica. 173: 101—105 Є деякі докази того, що предмети, пов'язані з винагородою, помічаються краще.
Численні експериментиMost, Steven B. (2010). «What's „inattentional“ about inattentional blindness?». Consciousness and Cognition. 19 (4): 1102—1104. doi:10.1016/j.concog.2010.01.011 та художні роботиLevy, Ellen K. (6 January 2012). «An Artistic Exploration of Inattention Blindness». Frontiers in Human Neuroscience. 5: 174.Martinez-Conde, Susana (22 November 2014). «Illusion Chasers: Artist Ellen Levy Steals Your Attention». Scientific American. Retrieved 1 June 2018.Corwin, William. «Truth in the Visual Arts Skepticism in the Work of Ellen K. Levy and Patricia Olynyk». brooklynrail.org/. The Brooklyn Rail. Retrieved 9 August 2018.G'Sell, Eileen (19 March 2016). «Sumptuous Skeptics: Ellen K. Levy and Patricia Olynyk Stage Creative Inquisition» . artefuse.com. Arte Fuse. Retrieved 1 June 2018. продемонстрували, що сліпота неуваги також впливає на людське сприйняття.
Характерні риси Сліпота неуваги може бути ідентифікована за такими критеріями:
спостерігач не помічає візуального об'єкта чи події; об'єкт або подія повинні бути повністю видимими; спостерігач повинен мати можливість легко ідентифікувати об'єкт, якщо це є його метою; подія повинна бути несподіваною, а нездатність розпізнати об'єкт чи подію має бути пов'язана із залученням уваги спостерігача на інших подіях, що відбуваються в його полі зору.
Люди, які піддаються ефекту сліпоти неуваги, зазвичай не знають про цей ефект, що може відігравати подальшу роль у поведінці.
Сліпота неуваги відноситься до інших видів порушень візуального сприйняття, такі як , , , і т. д. Ключовим аспектом сліпоти неуваги, який відрізняє його від інших невдач в усвідомленні, є те, що непомічений подразник з'являється несподівано.Driver, J. (1998). «The neuropsychology of spatial attention.» In H. Pashler (Ed.), Attention. (pp. 297—340). London: Taylor Francis
Головною відмінністю сліпоти неуваги який відрізняє його від інших порушень візуального сприйняття, таких, як вищезгадане перемикання уваги, є несподівана природа стимулу уваги. Дуже важливо визнати, що випадки сліпоти неуваги пояснюються відсутністю свідомого контроля об'єкта в полі зору, на відміну від відсутності когнітивної обробки.
Відкриття таких феноменів як сліпота неуваги — нездатність помітити повністю видимий, але несподівано виникаючий у полі зору об'єкт, оскільки увагу було залучено до іншого завдання, події чи об'єкта — змінило погляд на те, як працює людський мозок і як він обробляє візуальну інформацію, що веде до подальших досліджень когнітивних процесів.
Когнітивне захоплення Когнітивне захоплення () або когнітивне тунелювання () — це явище сліпоти неуваги, коли спостерігач надто зосереджений на приладах, поточній задачі, внутрішній думці тощо, а не на нинішньому середовищі. Наприклад, під час руху водій, зосереджений на спідометрі, а не на дорозі, страждає від когнітивного захоплення.
Дискусія про пізнання: ранній чи пізній відбір уваги Один з найголовніших конфліктів серед дослідників сліпоти неуваги пов'язаний із обробкою непомічених подразників. Точніше кажучи, в літературі є розбіжності щодо того, наскільки повинна завершитись обробка зорової сцени, перш ніж відбір визначатиме, які подразники будуть свідомо сприйматися, а які ні (тобто сліпоту неуваги). У цьому питанні існують дві основні думки — ті, хто вважає, що відбір відбувається на початку процесу сприйняття, і ті, хто вважає, що це відбувається лише після значної обробки. Теоретики раннього відбору припускають, що сприйняття подразників є обмеженим процесом, що вимагає продовження відбору. Це свідчить про те, що рішення приділити увагу певним подразникам відбувається на початку обробки інформації; тоді лише обрані подразники повністю обробляються. З іншого боку, прихильники теорії пізнього відбору стверджують, що сприйняття є необмеженою операцією, і всі подразники у зоровій сцені . У цьому випадку відбір відповідної інформації проводиться після повної обробки всіх подразників.
Теорії
Перцептивне навантаження Ця конкретна гіпотеза заповнює розрив між теоріями раннього та пізнього відбору. Автори інтегрують точку зору раннього відбору, заявляючи, що сприйняття є обмеженим процесом (тобто когнітивні ресурси обмежені), а також пізні теорії відбору, що вважають, що сприйняття — автоматичний процес.Lavie, N.; Tsal, Y. (1994). "Perceptual load as a major determinant of the locus of selection in visual attention". Perception & Psychophysics. 56 (2): 183—197. Ця точка зору передбачає, що рівень обробки, який відбувається для будь-якого подразника, залежить від поточного перцептивного навантаження. Тобто, якщо поточне завдання вимагає уваги і його обробка вичерпує всі наявні ресурси, мало що залишається доступним для обробки інших нецільових подразників. Якщо обробка вимагає невеликої уваги, перцептивне навантаження є низьким, і увага неминуче спрямована на нецільові подразники.
Таким чином, більш високе навантаження на сприйняття і більш значне використання уваги, збільшує ймовірність виникнення сліпоти неуваги.
Цикл сприйняття Структура циклу сприйняття була використана як ще одна теоретична основа сліпоти неуваги. У структурі циклу сприйняття, захоплення уваги та захоплення обізнаності відбуваються на двох різних стадіях. Захоплення уваги відбувається під час зміщення уваги, внаслідок виокремлення подразника, а захоплення обізнаності відноситься до свідомого сприйняття подразника. Увага людини складається з характеристик подразників, які обробляє людина. Сліпота неуваги виникає при взаємодії між набором подразників індивіда та яскравістю несподіваного подразника. Розпізнавання несподіваного подразника може відбутися тоді, коли характеристики несподіваного подразника нагадують характеристики сприйнятих подразників. Теорія сліпоти неуваги важлива для помилкових спогадів та свідчень очевидців.
Структура циклу сприйняття має чотири основні наслідки:
оточуючі сигнали допомагають у виявленні подразників, забезпечуючи орієнтуючі сигнали, але цього недостатньо для збільшення обізнаності; сприйняття вимагає постійної напруженої уваги, інтерпретації та переосмислення; пам'ять може передувати свідомому сприйняттю; візуальні подразники, яких не очікують, досліджують чи інтерпретують, можуть не сприйматися.
Експерименти Щоб перевірити сліпоту неуваги, дослідники вимагаюить учасників виконати основне завдання, поки подається несподіваний подразник. Згодом дослідники запитують учасників, чи не бачили вони чогось незвичного під час виконання основного завдання.
Експеримент «Невидима горила» Найвідомішим дослідженням, що демонструє сліпоту неуваги, є тест «Невидима горила», проведений з університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн та з Гарвардського університету. Це дослідження, є версією попередніх досліджень, проведених Ульріком Найссером, та Бекленом у 1975 році. В ході експерименту спостерігачі повинні були переглядати гру двох команд (одягнених в білі і чорні сорочки), які передавали один одному баскетбольний м'яч. Завданням спостерігачів було порахувати кількість подач тієї чи іншої команди. У різних версіях відео людина проходить по сцені, несучи парасольку або у костюмі горили. Після перегляду відео спостерігачів запитують, чи не помітили вони чогось незвичайного. За результатами опитування 50 % респондентів повідомили, що не бачили горилу (або людину з парасолькою). Не сприйняття аномалій пояснюється відсутністю уваги до неї під час виконання складного завдання — підрахунку передач м'яча. Ці результати вказують на те, що взаємозв'язок між тим, що знаходиться в зоровому полі людини, та сприйняттям набагато більше базується на увазі, ніж вважалося раніше.Most, S. B.; Simons, D. J.; Scholl, B. J.; Jimenez, R.; Clifford, E.; Chabris, C. F. (January 2001). "How not to be seen: the contribution of similarity and selective ignoring to sustained inattentional blindness". Psychological Science. 12 (1): 9–17.
Експеримент Сімонса і Чабріса був використаний Британським телебаченням як соціальна реклама для велосипедистів, для яких небезпечна сліпота неуваги. У рекламі горила замінюється на ведмедя, який виконує «місячну ходу».McVeigh, Tracy (16 November 2008). «Invisible bear makes cyclists safer». The Guardian. Retrieved 31 December 2013.
Клоун на одноколісному велосипеді