Володимир Макарович Костін ( 30 липня 1917, Юзівка — 15 квітня 1995, Донецьк) — український скульптор; член Спілки художників України з 1947 року. Чоловік скульпторки Клавдії Водоп'янової, батько Володимира, дід Олени Костіних.
Біографія Народився року в місті Юзівці (тепер Донецьк, Україна). Впродовж 1934—1936 років навчався в Одеському художньому училищі; впродовж 1936—1941 років — у Київському художньому інституті (викладачі Леонід Шервуд, Макс Гельман, Олександр Сиротенко, Петро Ульянов, Володимир Климов).
Жив у Донецьку, в будинку на бульварі Пушкіна № 18, квартира 46. Помер в Донецьку 15 квітня 1995 року.
Творчість Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт: рельєф на Палаці піонерів імені Горького у Донецьку (1951); скульптура
«Молодий шахтар» (1951, гіпс); «Горновий» (1952); «Металург» (1956); «Двічі Герой Соціалістичної Праці Василь Литвиненка» (1959, гіпс тонований) «Африка, що визволяється» (1960); «Артем» (1963, бетон); «Герой Радянського Союзу Кузьма Гаркуша» (1965, гіпс тонований); «Сталевар» (1968). </div> пам'ятники Володимиру Леніну у Шахтарську (1950); на братській могилі радянських воїнів і пам'ятник односельчанам у селі Глинці (1956); на братській могилі радянських воїнів Південного фронту у селі Новозар'ївці (1957); «Нескорені» на могилі керівників Донецького підпілля у Донецьку (1957); Василю Литвиненку у селі Зоряному (1960, архітектор Альвін Страшнов); Володимиру Леніну у Харцизьку (1964); Артему у Донецьку (1967, бронза); Микиті Ізотову у Горлівці (1968, архітектор М. Яковлєв); Валеріану Куйбишеву у Донецьку (1969, у співавторстві з Клавдією Водоп'яновою); Володимиру Леніну у Донецьку на вулиці Чусовського (1970, у співавторстві з Миколою Ясиненком); Володимиру Леніну у Краматорську (1970, бронза, граніт; архітектори М. Яковлєв, Павло Вігдергауз). Брав участь у республіканських виставках з 1951 року. «Нескорені»Пам'ятник АртемуПам'ятник Микиті Ізотову
Література
Михальський Г. І. Костін Володимир Макарович //