Граф Карл Фрідріх Вільгельм Леопольд Август фон Вердер (; 12 вересня 1808 — 12 вересня 1887) — видатний прусський воєначальник, генерал піхоти (1870).

Біографія В 1825 році вступив в 1-й гвардійський полк. В 1842 році був відряджений на Кавказ, де брав участь в Кавказькій війні, був важко поранений.

Після повернення в 1846 році до Німеччини був зарахований в прусський Генеральний штаб. В 1863 році призначений командиром 8-ї піхотної бригади, з 1864 року — командир 4-ї гвардійської піхотної бригади, з 1865 року — 3-ї піхотної дивізії. Під час австро-прусської війни дивізія Вердера у складі 2-го армійського корпусу армії принца Фрідріха Карла брала участь у боях при Гічіномі і Кеніггреці.

При оголошенні в 1870 році війни Франції Вердер перебував в штабі кронпринца і після битви при Верте призначений командиром Баварсько-Вюртембергского корпусу, а потім начальником військ, які облягали Страсбург. Після капітуляції цієї фортеці 27 серпня Вердер отримав в командування 14-й армійський корпус, якому доручено було перепинити ворогові дорогу з південного сходу до обложеного Бельфора. Зайнявши Везуль, Діжон і Безансон, Вердер став в центрі формування нової французької армії Бурбакі. Спроба Джузеппе Гарібальді захопити Діжон була ним відбита, а французький корпус генерала Камілля Кремера, що мав намір пробитися з Нюї до Бельфора, був також змушений відступити. Коли ж, нарешті, на звільнення Бельфора з'явилася армія Бурбакі, Вердер, який любив говорити, що «зупинятися і чекати — найгірше з усіх рішень», стягнув свої війська біля Везуля і несподіваним ударом у фланг Бурбакі біля Віллесекселя 9 січня 1871 року змусив його відступити до річки Лізен. З'єднавшись із знову сформованими II і ѴI корпусами, які прибули з Німеччини, Вердер дав Бурбакі бій на Лізені, поблизу Діжона, і після триденного бою (15-17 січня 1871) змусив відступити до Швейцарії, де той склав зброю.

Після закінчення війни, Вердер був затверджений на посаді командира XIV армійського корпусу. У 1879 році йому був подарований графський титул. Незабаром Вердер вийшов через хворобу у відставку і помер в маєтку Грюссов в Померанії.

Нагороди

Орден Святого Володимира 4-го ступеня (Російська імперія; 1842-46) — за заслуги у Кавказькій війні. Орден Адольфа Нассау, командорський хрест 2-го класу з мечами (Герцогство Нассау; 16 квітня 1861) Орден Леопольда (Австрія), командорський хрест (19 грудня 1863) Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (Російська імперія; 11 червня 1864) Медаль «За підкорення Західного Кавказу» (Російська імперія; 16 вересня 1864) Орден Андрія Первозванного (Російська імперія; 30 січня 1865) Pour le Mérite з дубовим листям орден (20 вересня 1866) — за заслуги під час австро-прусської війни. дубове листя (18 січня 1871) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу (4 грудня 1966) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден Святого Георгія 3-го ступеня (Російська імперія; 30 жовтня 1870) — «У відплату відмінною хоробрості і мужності, наданих під час військових дій німецьких військ у Франції. » Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами (22 січня 1871) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (1 лютого 1871) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Великий хрест Залізного хреста (22 березня 1871) Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест (4 квітня 1871) Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (6 квітня 1871) Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія; 20 червня 1871) Орден Церінгенського лева, великий хрест з мечами, золотою короною та діамантами (14 жовтня 1875) Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою (22 вересня 1877) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами Орден Чорного орла з ланцюгом Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Орден Вірності (Баден) Орден Людвіга (Гессен), великий хрест Почесний хрест (Шварцбург) 1-го класу Орден Вюртемберзької корони, великий хрест Орден Білого Орла (Російська імперія) Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія) Почесний громадянин міст Карлсруе, Штеттін і Грефрат

Вшанування пам'яті Ім'я Вердера носять казарми бундесверу в Саарлуї (Graf-Werder-Kaserne), вулиці в численних німецьких містах і центральна площа південної частини Карлсруе.

Література

Вердер, Август-Карл, граф // Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915. Судравский В. К. Кавалеры ордена Святого Великомученика и Победоносца Георгия за 140 лет (1769—1909 гг.) // «Военный сборник», 1909, № 3—12; 1910, № 1—12 Мольтке Г. История германо-французской войны 1870—1871 гг. М., 1937

Примітки