Генк Барендрегт (Гендрік Пітер Барендрегт, 18 грудня 1947, Амстердам, Нідерланди) — нідерландський математик і логік, дослідник λ-числення і теорії типів, автор λ-куба. Професор, завідувач кафедри основ математики та інформатики Університету Неймегена.
Біографія Народився 1947 року в Амстердамі. Протягом 1952—1965 років навчався в освітніх установах, що використовують систему Монтессорі. 1967 року закінчив Утрехтський університет за класом математичної логіки, отримавши ступінь магістра. 1971 року під керівництвом і захистив докторську дисертацію (Ph. D.) з екстенсіональних моделей λ-числення і комбінаторної логіки.
Після захисту дисертації в 1971—1972 роках працював дослідником у Стенфордському університеті. Від 1972 до 1986 року обіймав професорські посади в Утрехтському університеті. Від 1986 року — професор Університету Неймегена, завідувач кафедри основ математики та інформатики. У різний час працював на запрошених посадах у Дармштадтському технічному університеті, Швейцарській вищій технічній школі Цюриха, Університеті Карнегі — Меллон, Кіотському університеті, Сієнському університеті.
Захоплюється буддизмом і медитацією, публікує статті про медитацію в психологічних і науково-популярних журналах.
Наукова і редакційна робота Результати початку 1970-х років стосуються нормальних форм у λ-численні і їх можливості бути реалізованими в комбінаторній логіці. Праці другої половини 1970-х років присвячені питанням моделей λ-числення. Став відомим 1981 році після виходу монографії «Лямбда-числення. Його синтаксис і семантика», яку двічі перевидано і перекладено російською і китайською мовами та вважають основною працею з безтипового λ-числення.
У 1980-і роки вивчав питання автоматичного доведення і взаємозв'язку математичного доведення з λ-численням і теорією типів (згодом концептуалізувані як ізоморфізм Каррі — Говарда). 1986 року після переходу в Університет Неймегена організував групу, що займалася питаннями формалізації математики, ідейно продовжувала роботи, які велися в рамках проєкту Ніколаса де Брейна. У другій половині 1980-х вивчав типізовані варіанти λ-числення, з особливою увагою на взаємозв'язках між ними; 1991 році запропонував λ-куб — графічну інтерпретацію восьми різних типів типізованого λ-числення, яка здобула популярність як у середовищі логіків, так і серед фахівців з основ інформатики та мов програмування.
Член редколегій журналів , , , .
Нагороди та спільноти Член Європейської академії (1992). Академік Нідерландської королівської академії наук (1997).
2002 року відзначений орденом Нідерландського лева (лицар ордена). Того ж року відзначений премією Спінози від нідерландської урядової Організації наукових досліджень.
Бібліографія — фундаментальна монографія з λ-числення, двічі перевидана (1984, 2012), перекладена китайською (1990) і російською (1985) мовами:
— об'ємний виклад варіантів типізованого λ-числення, різних розширень і застосувань; задумана як продовження книги «Лямбда-числення. Його синтаксис і семантика». Перевидано 2013 року.
Основні публікації
— публікація, в якій уперше введено λ-куб.
Примітки
Посилання