Тюркська версія походження караїмів — найбільш прийнята в науціТюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки — Москва, 2003. — 459 стр. ISBN 5-02-008853-6 — ИЭА РАНБольшой толковый словарь русского языка. - 1-е изд-е: СПб.: Норинт С. А. Кузнецов.1998Corrado Gini. Караимы Польши и Литвы = I Caraimi di Polonia e Lituania // Genus, June, Vol. II No. 1-2. Roma, 1936, C. 1-56.В. П. Алексеев. Очерк происхождения тюркских народов Восточной Европы в свете данных краниологии // в сб.: «Вопросы этногенеза тюркоязычных народов Среднего Поволжья» — Казань: АН СССР, 1971. — с. 232—271.
Цит. по В. П. Алексеев. В поисках предков — М., изд. Советская Россия, 1972Цитата: «Данные караимского языка указывают на то, что караимы последовательно входили в состав таких племенных союзов, как хуннский, булгаро-хазарский, узо-печенежский и только позже — в кипчакско-половецкий племенной союз с господствующим кыпчакским языком, основные черты которого караимы сохранили и в современных диалектах». Джерело: Караимско-русско-польский словарь.— Москва: Русский язык, 1974.— С. 6. та караїмами версія походження караїмів, що значно розширена караїмським вченим Сераєм Шапшалом. Згідно з цією версією, караїми мають тюркське походження, а їх релігія караїмізм — язичницькі корені (шанування священних дубів, політеїзм на чолі з богом Тенгрі, жертвопринесення). Тюркська версія етногенезу караїмського народу відіграла значну роль у формуванні етнічної ідентичності караїмів Східної Європи.
Постулати Караїми є корінним етносом Криму, який існував задовго до прийняття ними вчення Анана бен Давида. Вчення Анана бен Давида було близьким до раннього християнства, а Ісуса і Мухаммеда караїми споконвіку вважали пророками. Караїми Криму прийняли закон Мойсея, але продовжували дотримуватися стародавніх тюркських язичницьких вірувань. Релікти архаїчних культів караїмів сягають язичництва, шаманізму, тенгріанства. Хоча, за словами Шапшала, «караїмське духовенство протягом кількох століть встигло змінити на краще світогляд своїх одновірців»С. Шапшал. «Караимы СССР в отношении этническом», саме стародавні культи є оригінальною культурною спадщиною кримських караїмівЧореф М. Я. Крымские караимы: элементы язычества / Боги Тавриды. История религий народов Крыма. Севастополь, 1997. С. 220—228..
Реформи
В рамках цієї доктрини Шапшал змінив кілька термінів, що мають давньоєврейську етимологію, на терміни, які мають, на його думку, тюркську етимологіюМ. Кизилов, «Новые материалы к биографии Шапшала»// Материалы девятой международной конференции по иудаике (2002), с. 255—273.
заміна терміна «гахам» на «гахан» за співзвучністю зі словом «хан», придумавши при цьому спеціальний звичай вступу на цю посаду, нібито прийняту у хазар; скасування викладання давньоєврейської мови в караїмських школах; знищення єврейських елементів караїмської культури; заміна назви свят та єврейських місяців на тюркські: Традиційна назва(1915 рік) Вторинне назва (з перекладом на українську мову) Сучасна тюркська назва «Календарь Литовских Караимов» Тюркська назва в перекладі на українську мову «Песах» Хаг га-Маччот (свято опрісноків) Tymbyl Chydžy Свято пасхальних коржів (опрісноків) «Омер» Сефіра (Відлік Омера) San Bašy початок Рахунку Jarty San середина Рахунку «Шавуот» Хаг Шавуот (свято Седмиць (Тижнів)) Aftalar Chydzy свято Тижнів Пост 9-го Таммуза Чом hаревіі (Пост четвертого місяця) Burunhu Oruč перший Пост Пост 7-го Ава Чом hахаміші (Пост п'ятого місяця) Ortančy Oruč середній Пост Пост 10-го Ава Недава (Добровільна пожертва) Kurban жертва «Рош га-Шана» Йом Теруа (День Шофар) Byrhy Kiuniu день Шафар «Йом-Кіпур» буквально «День Прощення» Bošatlych Kiuniu день Прощення «Пост Гедалії» Чом hашвіі (Пост сьомого місяця) Відсутнє «Суккот» буквально «Курені». Інша назва: «Хаг га-Асіф» («Свято Врожаю») Alačych Chydzy або Орах Тою Свято куренів або Свято Врожаю Піст 10-го Тевета Чом haacipi (Пост десятого місяця) Oruč піст « Пурим » «Жереб». Kynyš Трикутний солодкий пиріжок з маком У багатьох юдейських громадах прийнято вживати трикутні макові пиріжки на Пурим (Див. наприклад хоменташ) Чи не вважався святом Jyl Bašy початок года
Послідовники
Ця теорія отримала подальший розвиток в роботах кримських караїмознавців пострадянської епохиАндрей Мальгин. Евреи или тюрки. Новые элементы в идентичности караимов и крымчаков в современном Крыму (2002) і офіційно прийнята як єдино вірний погляд на минуле і сьогодення караїмів Асоціацією кримських караїмів «К'римк'арайлар», яка зробила у 2000 році таку заяву:
Крім того, в пострадянську епоху спостерігаються такі тенденції: звинувачення вчених, які критикують теорію Шапшала, в змові проти караїмів«Наука в питанні про караїмів ... фальсифікується до нахабства, а припинити це явище нікому. Свідомість цього страшно пригнічує і важким каменем лягає на душу. Де шукати вихід? Хто допоможе?» (18.03.1986) «Нам вкрай необхідно боротися з спотворенням відомостей про походження та історію караїмів до їх публікації, оскільки наступні заперечення не мають і одного відсотка цінності попередження публікації». (15.09.1990) «... вони [фальсифікатори] не забаряться "зжерти" нас - караїмів - "живцем" ... Тому я так прошу і закликаю Вас вжити всіх можливих тепер заходів, щоб не дати їм (...) в питанні фальсифікації нашої історії і походження йти по зеленій дорозі; нехай, мерзотники, хоч спотикаються об наші обґрунтовані заперечення». (15.09.1990) // А. Полканова Сымыт Кушуль ; деякі караїмознавці приписують терміну «караїм» (від - букв. читають) тюркську етимологію; деякі караїмські автори заперечують будь-які семітські елементи в етногенезі караїмів і елементи юдаїзму в караїмізмі ; приписування давнім караїмам давньоболгарского календаря; поширене серед караїмів прізвище Коген отримала нове трактування: від хазарського титулу каган, а за твердженням караїмознавця Семіти Кушуль, караїми-носії прізвищ Леві і Коген «не нащадки ізраїльського коліна Левітів і Когенів, а нащадки тюркських священнослужителів»; 20 травня 2016 року «Національний з'їзд кримських караїмів-тюрків» прийняв одностайне рішення відмовитися від використання назв «Чуфут-Кале» та «Йосафатова долина» для позначення «народних святинь кримських караїмів-тюрків».
Примітки Коментарі
джерела
Література
Freund R. Karaites and dejudaization: а historical review of an endogenous and exogenous paradigm . - Stockholm, 1991. - 113 p.
Посилання
Дымшиц В. Борьба за существительное // Народ Книги в мире книг. 2004. № 50 Мороз Е. От иудаизма к тенгрианству: Ещё раз о духовных поисках современных крымчаков и крымских караимов // Народ Книги в мире книг. 2004. № 52 Мороз Е. Сон крымчака, или Тюркская память крымских евреев // Народ Книги в мире книг. 2008. № 75 Дымшиц В. На еврейских полях Крыма // Народ Книги в мире книг. 2011. № 94