Отто Герман фон Лоссов (; 15 січня 1868, Гоф — 25 листопада 1938, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант рейхсверу.

Біографія Представник дворянського роду, син ландрата Оскара фон Лоссова. Навчався в баварському кадетському корпусі і в 1886 році вступив на службу в гвардійський піхотний полк Баварської армії. В 1892 році був призначений ад'ютантом окружного командування в Розенгаймі. У 1895-98 роках навчався у військовій академії, в 1899 році був відряджений для проходження служби в генеральному штабі, в 1900 році перейшов на посаду ад'ютанта 2-ї Східноазіатської піхотної бригади і брав участь в придушенні Боксерського повстання.

У 1901 році Лоссов повернувся до Баварії, в 1902-04 роках служив при генеральному штабі 1-го армійського корпусу. Наступні 2 роки Лоссов служив командиром роти в своєму полку, а потім повернувся на службу в генеральний штаб. В 1908 році був направлений на службу в генштаб в Берліні. З 1911 року служив військовим радником при генеральному штабі турецької армії і брав участь в Балканських війнах.

У Першу світову війну Лоссов очолив генеральний штаб 1-го резервного корпусу на Західному фронті, потім служив військовим аташе в союзницькій Туреччині. Після війни Лоссов служив в рейхсвері і командував піхотною школою в Мюнхені. З 1 січня 1923 року — командувач 7-м військовим округом. Підтримував тісні зв'язки з генеральним комісаром Густавом фон Каром, відкрито симпатизував Адольфу Гітлеру і НСДАП.

Імперський уряд Веймарської республіки доручив Лоссову закрити заборонену ним газету Völkischer Beobachter, але Лоссов не виконав наказ, за ​​що Ганс фон Зект запропонував йому подати у відставку. Лоссов відмовився піти у відставку добровільно, і 20 березня 1924 року втратив всі посади за рішенням Фрідріха Еберта та Зекта.

В ході Пивного путчу 8 листопада 1923 року Лоссов був затриманий Гітлером в «Бюргербройкеллер» разом з Густавом фон Каром і начальником баварської поліції Гансом фон Зайсером.

Після виходу на пенсію в 1924 році, Лоссов на деякий час виїхав до Туреччини, а потім повернувся в Мюнхен, де і помер 25 листопада 1938 року.

Звання

Фенріх портупеї (21 липня 1886) Другий лейтенант (9 березня 1888) Перший лейтенант (20 червня 1896) Гауптман (28 жовтня 1902) Майор без патенту (9 березня 1908) 7 березня 1909 року отримав патент. Оберстлейтенант (26 січня 1914; патент від 1 жовтня 1913) Оберст (30 листопада 1914) Генерал-майор без патенту (14 грудня 1917) Пізніше отримав патент від 12 або 19 квітня 1916 року. Генерал-лейтенант (1 липня 1921)

Нагороди

Орден Франциска I, лицарський хрест 2-го класу (Королівство Обох Сицилій; 18 серпня 1891) — вручений королем у вигнанні Франциском II в замку Гаратсгаузен. Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу з мечами (17 лютого 1901) 3-го класу з короною (26 червня 1914) офіцерський хрест з мечами і короною (11 вересня 1914) 2-го класу з мечами (2 серпня 1919) Китайська медаль в бронзі (10 травня 1901) Орден Вранішнього Сонця 6-го класу (Японська імперія; 8 липня 1904) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) корона до медалі (6 березня 1911) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу (11 травня 1905) Орден військових заслуг (Іспанія) 1-го класу, білий дивізіон (10 березня 1906) Орден Червоного орла 4-го класу (16 вересня 1908) 2-го класу з мечами (27 листопада 1916) корона до ордена 2-го класу (6 листопада 1917) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу (8 вересня 1909) Орден Корони (Пруссія) 4-го класу Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 року; 1910) Орден «Османіє» 2-го класу (Османська імперія; 6 липня 1914) Залізний хрест 2-го класу (16 жовтня 1914) 1-го класу (14 листопада 1914) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу з мечами (9 жовтня 1915) Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами (Третє болгарське царство; 13 грудня 1916) Золота медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія; 13 грудня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 13 грудня 1916) Почесний кинджал для офіцерів (Османська імперія) Орден Меджида 1-го класу (Османська імперія; 26 березня 1917) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (5 квітня 1917) Медаль кронпринца Рупрехта в сріблі (18 травня 1917) Бюст, виконаний Георгом Кольбе (1917) Пам'ятна медаль золотого весілля (20 лютого 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Бюст, виконаний Арно Брекером (1935)

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867—1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989. ISBN 3-406-10490-8. S. 514.

Посилання

Біографія Біографія Біографія Біографія