Таппувах («Таппуах» в караїмській вимові, множина — «таппухім») (євр. תפוח — «яблуко») — в караїмській термінології спеціальне виріб з дорогих металів (срібло, бронза) зазвичай кулястої форми (звідси «яблуко», у євреїв «Рімон» (רמון) - «гранат»), що служить навершям стрижнів (еч Хаїм) сувою Тори. Знизу до таппуваху прикріплялися маленькі дзвоники, які видавали мелодійний, переливчастий звук під час виносу сувою Тори з Ковчега Завіту (арон га-кодеш). Як правило, таппувахи мали дарчі написи частіше на трубочці, що одягається на еч хаїм, рідше — на самому «яблуці».
З книги А.С. Фірковіча «Авне зіккарон» (Вільно. 1872. С. 57):
Примітки
Джерела Ельяшевич В.А. ТРАДИЦИОННАЯ КАРАИМСКАЯ КУЛЬТОВАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ ПО МАТЕРИАЛАМ ОПИСЕЙ ИМУЩЕСТВА КЕНАС И ДРУГИХ ИСТОЧНИКОВ // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. Выпуск 6. — С. 19-26. Таппувах