Дмитро Федорович Васи́льчиков (справжнє прізвище — Васильченко; 6 листопада 1883, Ростов-на-Дону — 20 лютого 1960, Харків) — український і російський актор театру комедійного плану; заслужений артист УРСР з 1936 року. Перший чоловік актриси Глікерії Богданової-Чесноковоїkino-teatr.ru. .
Біографія Народився року в місті Ростові-на-Дону (тепер Росія). 1905 року закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка, де навчався у Марії Старицької.
Працював у трупах Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Трохима Колесниченка, Михайла Бородая, Дмитра Гайдамаки та інших. Впродовж 1917–1928 років грав в театрах оперети Харкова, Ростова-на-Дону, Москви, Ленінграда. Був одним із засновників Українського радянського театру музичної комедіїу Харкові, де у 1929–1940 роках працював актором, а у 1944–1947 роках — художнім керівником і директором. У 1941–1942 роках грав у Дніпропеторовському імені Максима Горького, у 1942—1944 роках — Московському камерному під керівництвом Олександра Таїрова, у 1940—1941 та 1947—1960 роках — у Харківському імені Олександра Пушкіна російських драматичних театрах.
Помер у Харкові 20 лютого 1960 року.
Ролі Зіграв театральні ролі: Шельменко («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка); Голохвостий («За двома зайцями» Михайла Старицького); Градобоєв («Гаряче серце» Олександра Островського); Лука («На дні» Максима Горького); Зупан («Циганський барон» Йоганна Штраусса); Пелікан («Принцеса цирку» Імре Кальмана). У 1928 році зіграв головну роль Івана Октябрюхова у художньому фільмі «Октябрюхов і Декабрюхов».
Примітки
Література Станішевський Ю. Барви української оперети. Київ, 1970; Правиков Ю. В. Світло незгасної зірки // «Український театр». 1986. № 5;
Правиков Ю. В. Васильчиков Дмитро Федорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінкf 291; Барсегян О. С. Васильчиков Дмитро Федорович //