Археполід (; V століття до н. е.) — давньогрецький політичний діяч з роду Фемістоклідів, син афінського політика й полководця Фемістокла та його першої дружини Архіппи. Після смерті батька, за однією з гіпотез, успадкував владу в Магнесії-на-Меандрі, якою правив як васальний тиран під зверхністю Ахеменідів.

Відомості про Археполіда ґрунтуються переважно на нумізматичних джерелах — монетах із його іменем, оформлення яких наслідує карбування Фемістокла. На підставі цих монет дослідники пов’язують його з продовженням влади Фемістоклідів у Магнесії. Через брак писемних свідчень точна хронологія його правління залишається дискусійною.

Археполід був одружений зі своєю єдинокровною сестрою Мнесиптолемою, дочкою Фемістокла від другого шлюбу. За однією з гіпотез, його сином був Фемістокл-молодший, можливий наступник Археполіда як правитель Магнесії-на-Меандрі; за іншими реконструкціями, серед його нащадків могли бути також Поліарх або афіняни з роду Фемістоклідів, відомі з пізніших джерел.

Життєпис

Походження і родина

Археполід був сином афінського політика й полководця Фемістокла та його першої дружини , дочки Лісандра з Алопеки. Його батько походив зі знатного жрецького роду Лікомідів, представники якого вели своє походження від героя Ліка, а матір, на думку історика Пітера Бікнелла, була родичкою впливового політика Арістіда.

Згідно з Плутархом, у Фемістокла було десять дітей, п'ять хлопчиків та п'ять дівчат. Первісток Фемістокла — Неокл, помер у дитинстві від укусу коня, на думку дослідника Ігоря Сурікова, наступним за старшинством був син на ім'я Архептолід. Також, вчений зазначав, що Плутарх помилився у написанні імені сина Фемістокла. Більш імовірним вважається ім'я Археполід, яке відоме з нумізматичних джерел. Також, саме ця версія імені зустрічається серед громадян Афін того часу. Суріков пояснював неточність тим, що у давніх греків написання -πολ/-πτολ було варіативним. Також дослідник припускав, що античний історик Філарх, який у своїй праці згадує сина Фемістокла Демополіда, таким чином спотворив ім'я Археполіда. Як зазначав дослідник Джеффрі Сміт, Фемістокл давав імена своїм дітям, керуючись своєю пристрастю до політики. Не було винятком і ім'я Археполіда, яке значить «архонт міста». Історикиня вважала, що Археполід отримав таке ім'я в пам'ять про батька в 493—492 роках до н. е. Таким чином він народився або в період архонства або найближчим часом після.

Життя у вигнанні Фемістокл був одним із найвпливовіших політиків Афін свого часу. Однак, унаслідок політичної боротьби, приблизно у 470 році до н. е. його піддали остракізму й вигнали з міста. Через три роки, влада поліса засудила його до смерті, однак, вигнанцю з родиною вдалося знайти притулок у Державі Ахеменідів. Перський цар не тільки дозволив Фемістоклу залишитися у своїй державі, але й передав йому в управління міста Лампсак, Магнесію-на-Меандрі, Міунт, Перкоту та Палескепсіс. Ігор Суріков зазначив, що всі ці міста, крім Магнесії, перси вже не контролювали і їх передача вигнанцю була просто символічним жестом. Фемістокл фактично правив лише Магнесією-на-Меандрі як васальний тиран, де карбував власну монету.

На думку дослідника Джеффрі Сміта, Фемістокл особисто навчав сина і бачив у ньому свого наступника. Археполід успадкував управлінські здібності та лідерські риси батька, але з пересторогою ставився до батьківської упертості та його здатності подобатися людям. Політичне становлення Археполіда відбулося в Афінах, де він навчився діяти в умовах, ускладнених суперечливою репутацією батька. Пізніше Археполід допомагав Фемістоклу в управлінні Магнесією і вивчав порядки при перському дворі та місцевих вельмож.

Правління в Магнесії Після смерті Фемістокла у 459 році до н. е., його наступником став Археполід. Це вдалося встановити завдяки знахідкам монет Магнесії-на-Меандрі, які за оформленням наслідували монетам Фемістокла, але містили напис «Археполід». Суріков припускав, що Археполід міг правити містом до своєї смерті однак, її дата невідома.

Дата смерті Археполіда невідома, Джеффрі Сміт припускав, що Археполід правив до 412 року до н. е. Ігор Суріков вважав, що цей рік є останнім роком правління Фемістоклідів у Магнесії-на-Меандрі, оскільки приблизно з цієї дати містом став правити Тіссаферн — перський сатрап Лідії. Однак, якщо гіпотеза про існування Фемістокла-молодшого слушна, то це він правив до 412 року до н. е., а батька змінив до цієї дати.

Родина і нащадки Археполід був одружений зі своєю єдинокровною сестрою Мне­сип­то­ле­мою, яка була дочкою Фемістокла від другого шлюбу. Цей ендогамний шлюб дослідник Роберт Літтман пояснював тим, що друга дружина Фемістокла була епіклерою, тобто єдиною дочкою-спадкоємицею, після смерті якої її спадкоємицями стали три дочки від Фемістокла. Щоб зберегти статок другої дружини всередині сім'ї, Мнесиптолему видали за єдинокровного брата. З тих же причин її сестра Нікомаха, після смерті Фемістокла, вийшла заміж за Фрасікла — свого двоюрідного брата з боку батька, він же удочерив третю сестру — Асію. Шлюб брата і сестри пояснювався складністю в пошуку наречених серед родичів через вигнання Фемістокла.

На думку дослідника Кеннета Шіді, сином Археполіда був Фемістокл-молодший, гіпотетичний наступний тиран Магнесії-на-Меандрі, який відомий лише з нумізматичних джерел. На думку Джеффрі Сміта, в Археполіда і Мнесіптолеми могло бути кілька синів, які повернулися до Афін. Їх нащадком міг бути Фемістокл, з яким спілкувався письменник Плутарх. Саллі Хамфріс висловлювала припущення, що сином Археполіда був Поліарх, могилу сина якого — Фемістокла, згадує географ Павсаній у своїй праці «Опис Еллади».

Монети

Монети Археполіда були вперше виявлені німецькими дослідниками Й. Нолле та А. Веннінгером, які видали каталог монет Фемістокла та його сина наприкінці XX сторіччя. У 2017 році дослідник Кеннет Шиді видав повніший каталог.

Монети Археполіда відомі в таких номіналах: драхма, гемідрахма, тригеміобол, геміобол, тетартеморій та гемітетартеморій. Повне ім'я правителя — зазначалося лише, на лицьовій стороні монет старших номіналів — драхм та гемідрахм, поряд із зображенням стоячого Зевса. На зворотній стороні зображувався орел з розпростертими крилами. Написи на реверсі різнилися залежно від номіналу, на драхмі було написано , тобто Магнесія, а на гемідрахмі скорочене ім'я тирана — .

На лицьовій стороні тригеміоболів присутній напис поряд з головою Зевса. Іноді бог зображувався у лавровому вінку, або без напису. Також, відомі монети, де замість Зевса зображувався інший бог, припускається, що це Гефест. На зворотній стороні найперших тригеміоболів Археполіда зображувалася голова орла з написом . На більш пізніх монетах зображувався орел у польоті з написом , ще пізніше карбувалися написи або .

На аверсі геміоболів зображувалася голова  — ойкіста Магнесії-на-Меандрі. Поряд із головою була легенда , але вона зустрічається не на всіх геміоболах цього типу. Щоб ушанувати свого батька, Археполід на реверсі монети карбував батькову монограму . Також, відомий інший варіант реверсу, де карбувався напис у вигляді двох монограм із зображенням характерної афінської сови. Ця сова повинна була вказувати на афінське походження правителя.

На аверсі монет дрібних номіналів зображувалась голова Зевса або Левкіппа, а на реверсі голова орла або орел у польоті. На ранніх монетах були написи та , на більш пізніх тільки . На найменшому номіналі — гемітетартеморії, написів не було.

Загалом, у своїх монетах Археполід наслідує карбування Фемістокла, формуючи таким самим континуїтет у карбуванні. Водночас запровадження монет із зображенням Левкіппа Ігор Суріков вважав порушенням традиції. Дослідник припускав, що зображення ойкіста могло використовуватися як заміна напису з назвою міста. Загалом, Ігор Суріков зазначав, що як і на монетах батька, у пізнішому карбуванні Археполіда є тенденція до заміни назви міста на ім'я правителя.

Примітки

Коментар

Література

Джерела Первинні джерела

Дослідження