Микола Григорович Пігорєв (; 20 травня 1925, Мосальське — 23 березня 1944, Тернопільський район) — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія Народився 20 травня 1925 року у селі Мосальському (тепер Воронезька область Росії) в селянській сім'ї. Росіянин. У ранньому дитинстві переїхав з батьками до міста Курська, де закінчив 8 класів Курської школи № 4. Був членом ВЛКСМКурська гімназія № 4. . З початком німецько-радянської війни перебував на окупованій території. 23 лютого 1943 року, після визволення Курська, призваний до Червоної арміїКурська енциклопедія..

З грудня 1943 року брав участь у боях, як автоматник 3-ї гвардійської окремої розвідувальної роти (20-а гвардійська механізована бригада, 1-ша гвардійська танкова армія, 1-й Український фронт). 21 березня 1944 року в районі на південь від села Романівки Тернопільского району Тернопільської області УРСР в критичний момент бою закрив своїм тілом ворожий кулемет, чим забезпечив виконання бойового завдання підрозділом. Отримав чотири кульових поранення. О 2 годині 30 хвилин 23 березня помер від отриманих ран в польовому госпіталі. Похований в парку Богдана Хмельницького у місті Збаражі Тернопільської області.

Нагороди Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство гвардії червоноармійцю Пігорєву Миколі Григоровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденами Червоної Зірки (30 січня 1944; за взяття в полон язика) та Леніна (26 квітня 1944, посмертно).

Вшанування пам'яті

Наказом Міністерства оборони СРСР навічно зарахований до списків військової частини в якій служив; Ім'ям Миколи Пігорєва було названо село Пігорєве в Тернопільській області (в 1991 році перейменоване в Ангелівку); На місці подвигу Героя біля села Романівки встановлений пам'ятний знак; В Ангеліці, Тернополі і в селі Каширському Воронезької області встановлені погруддя Героя; У Збаражі на місці його поховання та інших радянських воїнів споруджений Меморіальний комплекс Слави воїнів Радянської армії; У Курську: Занесений до списків Курського трикотажного комбінату; 25 квітня 1975 року його ім'я присвоєно 2-ій Підшипникової вулиці в Промисловому районі (нині Сеймський адміністративний округ). На ній встановлена анотаційна дошка; біля будівлі школи № 4, де він навчався, встановлено пам'ятник, а 10 травня 2020 року на будівлі школи встановлено меморіальну дошку.

Примітки

Література Золотые Звёзды курян. Воронеж: Центрально-Чернозёмное издательство, 1966 ; Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 2. — Москва, 1988 ; Звёзды славы боевой. Курск, 1995 ; Большая Курская Энциклопедия. Том 1. Курск, 2004—2009 .