Гуго Шмідт (; 12 вересня 1885, Гера — 12 квітня 1964, Кіль) — німецький офіцер, генерал авіації.
Біографія 6 квітня 1904 року вступив у ВМФ. Пройшов підготовку у військово-морському училищі. З 1909 служив на міноносцях. З 30 вересня 1913 року — ад'ютант, з 4 січня 1915 року — командир роти мінного дивізіону. Учасник Першої світової війни; після закінчення курсів підводного плавання з 20 грудня 1915 по 19 квітня 1917 року командував підводним човном U-71, з 15 травня по 13 жовтня 1917 року — U-97. Всього за час бойових дій потопив 9 кораблів загальною водотоннажністю 6 834 брт. ДатаНазва корабляТип корабляТоннажКраїна18 жовтня 1916GretaВітрильник1,370Швеція19 жовтня 1916MercurПароплав711Normandie1,34221 жовтня 1916Rönnaug1,331Норвегія13 грудня 1916SolonВітрильник137Данія17 грудня 1916SjofnaПароплав528Норвегія18 грудня 1916Herø1,106SiekaВітрильник119Нідерланди19 лютого 1917HalcyonТраулер190Британська імперія З 27 листопада 1917 року — 1-й офіцер мінного тральщика «Пелікан». Після демобілізації армії залишений на флоті. З 16 жовтня 1923 по 26 вересня 1924 року — 1-й офіцер крейсера «Медуза», з 1 жовтня 1924 року — командир 1-ї півфлотилії мінних тральщиків, з 1 жовтня 1926 року — командир 4-го дивізіону морської артилерії. З 28 вересня 1928 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Нордзее», з 3 жовтня 1930 року — командир корабельної кадрованої дивізії «Нордзее». 30 вересня 1932 року вийшов у відставку. 1 квітня 1935 року вступив на службу в люфтваффе і зарахований в штаб 4-го авіаційного округу, якому була підпорядкована вся морська авіація. З 1 липня 1935 року — командир 16-го авіаційного навчального батальйону і начальник авіабази Шлезвіга. З 1 квітня 1938 року — інспектор військових поповнень в Шлезвігу. 30 листопада 1942 року вийшов у відставку. 19 грудня 1946 року заарештований окупаційною владою союзників. 1 квітня 1947 року звільнений.
Звання
Морський кадет (6 квітня 1904) Фенріх-цур-зее (1 квітня 1905) Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1907) Оберлейтенант-цур-зее (22 березня 1910) Капітан-лейтенант (17 жовтня 1915) Корветтен-капітан (1 січня 1924) Фрегаттен-капітан (1 травня 1929) Капітан-цур-зее (1 жовтня 1931) Оберст (1 квітня 1935) Генерал-майор (1 жовтня 1937) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1939) Генерал авіації (1 квітня 1941)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Ганзейський Хрест (Гамбург) Почесний хрест (Ройсс) 3-го класу з короною і мечами Нагрудний знак підводника (1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Література
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Dermot Bradley (Hrsg.), Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945 Teil II, Band 3: Odebrecht–Zoch, Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-2207-4, S. 207f Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 42
Примітки