«Любов Олени» — радянська німа лірична кінокомедія 1934 року режисера Бориса Юрцева. Фільм не зберігся. Один з перших комедійних фільмів СРСР. Фільм сподобався Йосипу Сталіну, але разом з фільмом «Веселі хлоп'ята» став предметом суперечок серед керівництва кіновиробництва, через що став непоміченим і втраченим.

Сюжет Проста сільська дівчина Олена слідом за чоловіком приїхала з колгоспу в місто на будівництво заводу, де важко звикає до невлаштованого побуту перенаселеного гуртожитку. Вона зустрічає в гуртожитку американку Еллен Гетвуд — дружину американського фахівця — інженера на будівництві заводу. Олені не подобається в місті, Еллен так само аж ніяк не все припадає до душі в Радянському Союзі. Але головне — вони однаково реагують на те, що чоловіки поїхали від них на далеке будівництво — що розцінюється ними як зрада. Їхні думки збігаються, через що Олена і Еллен сходяться як подруги. Комічний сценарій протиставляв проблеми Олени з села і Еллен з Америки, але в підсумку обидві дівчини втягуються в життя колективу, в соціалістичне будівництво. Олена хоча спочатку скуто почувалася на новому місці, і все робила невпопад, але озирнувшись і подружившись з жінками-робітницями, вона стає активісткою і приводить гуртожиток у зразково-показовий вигляд. І коли у неї з'являється можливість повернутися в село, вона навідріз відмовляється, тому що їй необхідне життя — «у нашій бучі, бойовій, кипучій».

У ролях

Галина Сергєєва — Олена Дзюбіна Любов Орлова — місіс Еллен Гетвуд, дружина американського інженера Карл Гурняк — Гетвуд, американський інженер Володимир Чувельов — Олександр Дзюбін, чоловік Олени Василь Ковригін — Лобов, директор Олександр Антонов — Клюєв Павло Оленєв — Ваня Іван Твердохлєб — Кока Олександр Сафрошин — Дримба, комендант Іван Бобров — робітник Є. Петерсон — Люда, інженер-практикант Іван Бакулін — Василь Дзюбін Василь Макаров — Козел, шкідливий чоловічок Борис Юрцев — епізод Софія Левітіна — епізод Іван Назаров — епізод

Знімальна група Режисер — Борис Юрцев Сценаристи — Лев Ларський, Борис Юрцев Оператор — Олександр Брантман Художник — Олексій Уткін

Посилання