Еріх Гріцбах (; 12 липня 1896 — 29 березня 1968) — німецький офіцер і чиновник, доктор політичних наук (16 лютого 1924), оберфюрер СС і оберстлейтенант резерву люфтваффе. Довірена особа Германа Герінга.

Біографія Учасник Першої світової війни на Західному фронті, а також прикордонних боїв в Сілезії. В 1920-22 роках — асистент директора Асоціації німецьких виробників верстатів, одночасно вивчав право і політологію в Берлінському і Тюбінгенському університетах, а до 1924 року був членом Німецької національної народної партії. 17 квітня 1924 року вступив в Головне імперське управління внутрішніх справ. З лютого 1933 року — начальник особистого бюро імперського комісара (фактично прем'єр-міністра) Пруссії. 1 травня 1933 року вступив в НСДАП (квиток №3 473 289), 25 вересня — в СС (посвідчення №80 174) і був зарахований в 2-й штурмбан 6-го штандарту СС. В 1933-36 роках — головний комісар Олімпійських ігор. З 24 березня 1934 року — особистий референт Герінга і начальник пресслужби Державного міністерства Пруссії. В 1938-45 роках — член Державної ради Пруссії і голова канцелярії прем'єр-міністра Пруссії. 20 квітня 1938 року зарахований в особистий штаб рейхсфюрера СС.

Після закінчення Другої світової війни інтернований американськими військами. Виступав свідком на Нюрнберзькому процесі у справі I.G. Farben, а також під час денацифікації Еріха Нойманна. З 1947 року працював менеджером Північнонімецького управління заліза і сталі, потім працював в Міжнародному союзі вугілля і сталі.

Звання

Урядовий радник (1 січня 1931) Міністерський радник (1 жовтня 1932) Штурмфюрер СС (25 вересня 1933) Оберштурмфюрер СС (4 липня 1934) Гауптштурмфюрер СС (1 січня 1935) Штурмбанфюрер СС (20 квітня 1936) Оберштурмбанфюрер СС (9 листопада 1936) Міністерський диригент (1936) Штандартенфюрер СС (9 листопада 1937) Оберфюрер СС (20 квітня 1938) Міністерський директор (1938)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Бронзова медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу з мечами на кільці Німецький Олімпійський знак 1-го класу Нагрудний знак спостерігача Почесний знак Німецького Червоного Хреста, великий хрест Імперський орден Ярма та Стріл, великий хрест (26 грудня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)

Бібліографія

Die Preisbildung im deutschen Werkzeugmaschinenbau, s. l. 1924. (дисертація) Hermann Göring. Werk und Mensch, Eher, München 1938. Hermann Göring. Reden und Aufsätze. Eher, München 1938.

Література

Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. 2. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8. Reiner Orth: Der Amtssitz der Opposition. Politik und Staatsumbaupläne im Büro des Stellvertreters des Reichskanzlers, Köln 2015, S. 668.

Примітки