«Дві зустрічі» () — радянський художній фільм-драма 1932 року, знятий режисером Яковом Уріновим на студії «Межрабпомфільм».

Сюжет Про викриття групи шкідників. Картина починається з хронікальних кадрів параду на Червоній площі. Потім дія переноситься в один із залів Будинку Червоної Армії. На трибуні — учасник громадянської війни, старий чекіст Рибаконь. Його доповідь слухають з напруженою увагою. Раптово доповідачу стає погано. Лікарі констатують серйозне захворювання і рекомендують хворому їхати на південь. Рибаконь відправляється на один з південних курортів. Там він випадково зустрічається зі своїм давнім бойовим товаришем Багуром — у минулому командиром морського батальйону, а нині — директором суднобудівного заводу. Випадково на очі Рибаконю потрапляє фотографія дружини Багура. Рибаконь впізнає в ній колишню дружину полковника Бєлова — ватажка однієї з білогвардійських банд. Перервавши лікування, старий чекіст приймає пропозицію Багура погостювати в нього. Одного разу Рибаконь випадково чує розмову дружини Багура по телефону. Йому стає ясно, що ця жінка є членом шкідницької організації, що орудує на заводі. Рибаконь хоче розповісти про це Багуру, але вмирає від раптового серцевого нападу. Багур дізнається про все зі щоденника Рибаконя й віддає дружину в руки правосуддя.

У ролях

Георгій Музалевський — Федір Рибаконь Федір Блажевич — Андрій Багур Сергій Мартінсон — Бєлов, полковник Софія Магарілл — Олена Миколаївна, дружина Бєлова, пізніше — дружина Багура Михайло Тарханов — машиніст Олександр Тімонтаєв — шофер Іван Штраух — слідчий Андрій Файт — ротмістр Фальк Олександр Чистяков — начальник станції Сергій Ценін — голова приймальної комісії Данило Введенський — відвідувач ресторану Сергій Прянишников — черговий в НК Вергілій Ренін — офіцер з оточення полковника Бєлова Володимир Цоппі — офіцер з оточення полковника Бєлова Костянтин Немоляєв — матрос Людмила Глазова — працівниця судноверфі Тимофій Ремізов — ''червоноармієць

Знімальна група Режисер — Яків Урінов Сценаристи — Яків Протазанов, Яків Урінов Оператор — Борис Козлов Художники — Іван Степанов, Олександр Євмененко

Посилання