Йозеф Курт Пунцерт (; 6 жовтня 1894, Фойтсберг — 21 жовтня 1968, Лінц) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Син судового пристава. Вивчав право і політологію в Ґраці. 28 липня 1914 року призваний як резервіст в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в австрійській армії. З 1 березня 1938 року — офіцер штабу командування австрійських ВПС. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. 1 червня 1938 року переведений в ліквідаційне управління командування австрійських ВПС. 13 червня 1938 року відряджений в 334-ту винищувальну ескадру, 21 червня — в 26-й зенітний батальйон, 4 липня — в командування 6-ї, 14 липня — 17-ї авіаційної області, а 1 листопада очолив штаб області. З 1 червня 1939 року — офіцер для особливих доручень при Імперському міністерстві авіації і головнокомандувачі люфтваффе. З 1 серпня 1939 року — командир 31-ї розвідувальної групи і комендант авіабази Бріга.

З 1 вересня 1939 року служив в штабі командира авіаційних частин групи армій «A», з 6 серпня 1940 року — групи армій «C». З 1 березня 1941 року — начальник штабу 1-ї авіаційної області, з 1942 року — командувача військами в Греції. З листопада 1942 року — командир 23-го авіаполку. 3 серпня 1943 року відправлений в резерв ОКЛ і відряджений в штаб генерала служби особового складу люфтваффе Імперського міністерства авіації. З 16 серпня 1943 року — командир 4-ї авіадивізії. З 28 серпня 1943 року — 1-й авіаційний керівник в Позені. 24 серпня 1944 року знову відправлений в резерв ОКЛ. З 21 січня 1945 року — офіцер зв'язку в штабі 17-ї авіаційної області. Наприкінці війни потрапив в американський полон.

Після звільнення Пунцерт вивчив ювелірну справу і відкрив власну майстерню. Брав участь у створенні Гуртка вільних підприємців. Окрім цього, Пунцерт був членом Торгової палати Верхньої Австрії. З 1955 року — член керівництва Австрійської партії свободи у Верхній Австрії, потім став членом федерального керівництва партії. В 1961-67 роках — громадський і міський радник Лінца, очолював відділи охорони здоров'я і муніципальних цвинтарів, а також був членом комітетів фінансів, будівництва та ремонту доріг, цвинтарів і кадрових комісій. В 1962-65 роках — член містобудівної комісії. Також Пунцерт був заступником голови Академічної асоціації свободи у Верхній Австрії.

Звання

Рекрут (28 липня 1914) Лейтенант резерву (1 січня 1916) Лейтенант (1 травня 1916) Оберлейтенант (1 листопада 1917) Титулярний гауптман (1 липня 1921) Гауптман (26 січня 1924) Майор (5 лютого 1934) Оберстлейтенант (4 січня 1936) Оберст (1 березня 1940) Генерал-майор (1 березня 1943)

Нагороди

Срібна медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) 2-го класу Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Військовий Хрест Карла Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з однією смугою Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австрія) 3-го класу (22 січня 1936) Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Залізний хрест 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (3 квітня 1944) Почесний член студентських братств «Молдавія-Відень» (1950) і «Маркоманнія-Лінц» (1966) Почесний голова Гуртка вільних підприємців

Література

Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Band I: Politiker. Teilband 4: M–Q. Winter, Heidelberg 2000, ISBN 3-8253-1118-X, S. 358—359.

Посилання

Біографічні дані про військову кар'єру. Нагороди.