Аньйоло ді Поло (); 1470, Флоренція — 1528, там же) — італійський скульптор і художник епохи Відродження.
Життєпис Аньйоло ді Поло належав до родини відомого скульптора: його дід Аньйоло ді Ліппі ді Поло працював асистентом при створенні вітражів для купола кафедрального собору Флоренції і взяв собі ім'я де Ветрі (de'Vetri), яке іноді також використовувалося його нащадками. Батько Поло ді Аньйоло, займався виготовленням масок і мав власну майстерню на Понте Веккіо у Флоренції, брат скульптора — Доменіко — гравера дорогоцінних каменів і медальєр.
Автор знаменитих «Життєписів» Джорджо Вазарі писав, що Аньйоло ді Поло був учнем Андреа Верроккьо, у якого також вчилися Лоренцо ді Креді, П'єтро Перуджіно і Леонардо да Вінчі, додавши, що
«Він працює дуже добре в глині і заповнив все місто роботами своїх рук».
З огляду на дату народження художника і те, що Вероккьо покинув Флоренцію в 1482 році, термін учнівства Аньйоло був дуже коротким. Ймовірно, що він продовжив навчання в майстерні, і після того як вона стала належати Лоренцо ді Креді.
До найбільш відомих робіт Аньйоло ді Поло відносять скульптуру Святого Іоанна Богослова, бюст Святого Сальваторе і статуя Мадонни з немовлям (1517).
Аньйоло ді Поло — також автор роботи «San Zanobi», що відноситься до 1514 або 1526 рр.
Примітки
Література Lorenzi L. Scultura in terracotta dipinta nella Firenze di fine '400 (1998), wyd. Belriguardo, John Goldsmith Phillips, A Sculpture by Agnolo di Polo The Metropolitan Museum of Art Bulletin