Микола Миколайович Грице́нко ( 20 травня 1856, Кузнецьк — грудень 1900, Ментона) — російський художник-пейзажист. Зять Павла Третьякова.

Біографія Народився року в місті Кузнецьку Томської губернії Російської імперії (нині місто Новокузнецьк Кемеровської області Російської Федерації) в сім'ї окружного лікаря. Коли йому виповнилось 6 років, його родина переїхала до Томська, де він закінчив Томську губернську гімназіюЗнамениті Новокузнечани. . Впродовж 1875—1880 років навчався в Інженерному училищі імператора Миколи I в Кронштадті. У 1880—1894 перебував на службі у військово-морському флоті. Одночасно впродовж 1885—1887 років як вільний слухач відвідував Перербурзьку академію мистецтв; користувався порадами Льва Лагоріо.

У 1887—1889 і 1891—1894 роках за відрядженням Морського міністерства жив в Парижі, де працював під керівництвом Олексія Боголюбова, а також в майстерні Фернана Кормона. У 1880-х — першій половині 1890-х брав участь у ряді закордонних плавань на військових кораблях «Володимир Мономах», «Стрілець», в тому числі у 1889—1890 роках в навколосвітньому плаванні на броненосці «Крейсер». З липня 1890 року по серпень 1891 року на фрегаті «Пам'ять Азова» супроводжував спадкоємця російського престолу великого князя Миколу Олександровича в його подорожі на Схід — в Грецію, Єгипет, Індію, на острови Цейлон і Ява, Японію, Далекий Схід Росії. У першій половині 1890-х здійснив ряд поїздок по Франції; працював в Нормандії, Бретані, на півдні країни. Відвідав Голландію, Італію.

У 1894 році був призначений художником Морського міністерства. У тому ж році одружився з дочкою Павла Третьякова Любов'ю Павлівною, після чого жив переважно в Москві. Періодично здійснював поїздки по Росії (Приволжжя, Кавказ, Крим, Сибір) і до Франції. Через хворобу переїхав до Франції де і помер у місті Ментоні у грудні 1900 року. Похований в Ментоні.

Творчість Працював переважно як пейзажист, мариніст. Серед робіт: «Прибуття до Кронштадта президента Франції Фелікса Фора» (1897); «Вид Москви з дзвіниці Івана Великого» (1897); «Руїни храму Діани Таврійської в селищі Партенід. Крим» (1899); «У нас в селі» (1899); 9 пейзажів Севастополя (1899). Брава участь в художніх виставках з 1886 року, експонував свої роботи: на академічних виставках (1886—1894); в Паризькому Салоні (1888—1899, з перервами); на виставках Санкт-Петербурзького об'єднання художників (1894—1896); на виставках Товариства російських акварелістів (1895—1899; на виставках Московського товариства любителів мистецтва (1897—1900); на виставках Товариства виставок художників-передвижників (1897—1900). Також взяв участь у Всесвітніх виставках у Парижі (1889, 1900; в 1900 році нагороджений бронзовою медаллю), у Всеросійській промисловій і сільськогосподарській виставці в Нижньому Новгороді у 1896 році. Провів персональні виставки в Санкт-Петербурзі у 1894 році та Парижі у 1896 році. В 1902 році в Петербурзі пройшла виставка пам'яті художника.

Роботи художника знаходяться у багатьох музейних колекціях, серед яких Державна Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна та інші.

Нагороди Орден Святої Анни ІІІ-го ступеня; Орден Корони Таїланду IV-го класу (за подорож на Схід); Орден Священного скарбу IV-го ступеня (за подорож на Схід); Орден Почесного легіону (8 грудня 1900).

Вшанування 2 липня 2006 року в Новокузнецьку на території Кузнецької фортеці (на казармі) до 150-річчя від дня народження художника була урочисто відкрита меморіальна дошка.

Примітки

Література