Курт Діттмар (; 5 січня 1891, Магдебург — 26 квітня 1959, Гольцмінден) — німецький воєначальник і радіокоментатор, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія
6 березня 1909 року вступив в саперний батальйон в Магдебурзі. В 1912/14 роках навчався в інженерно-артилерійському училищі Шарлоттенбургу. З початком Першої світової війни повернувся в свою частину, пройшов бойовий шлях від командира взводу до командира батальйону. В 1920 році — офіцер зв'язку Військової комісії союзників по капітуляції Німеччини. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері саперним офіцером, у 1927/31 роках —. інструктор піхотної школи в Дрездені, потім — інспектор Міністерства оборони. У 1934 році призначений командиром саперного батальйону в Кенігсберзі. З квітня 1937 року — командир Саперного училища в Берліні-Карлсгорсті. У 1940 році призначений командувачем саперними частинами 1-ї армії. З 1 лютого 1941 року — командир 169-ї піхотної дивізії, дислокованої в Фінляндії. 29 вересня 1941 року знятий з посади через важку хворобу. З квітня 1942 року — офіцер для особливих доручень при ОКВ, бу відряджений військовим оглядачем на Імперське радіо Берліна. Відрізнявся, особливо в кінці війни, реалістичними коментарями про воєнну ситуацію. Коментарі Діттмара були дуже популярними, їх високо оцінив Йозеф Геббельс. 25 квітня 1945 року разом з 16-річним сином Берендом пробрався в розташування американських військ, був інтернований і перебував в таборі для полонених генералів Трент-парк поблизу Лондона. Виступав як свідок на Нюрнберзькому процесі. 12 травня 1948 року звільнений і повернувся в Німеччину. У 1952/56 роках — член Союзу німецьких солдатів.
Звання
Фанен-юнкер (6 березня 1909) Фанен-юнкер-єфрейтор (15 липня 1909) Фанен-юнкер-унтерофіцер (15 серпня 1909) Фенріх (21 грудня 1909) Лейтенант (22 серпня 1910; патент від 22 серпня 1908) Оберлейтенант (25 лютого 1915) Гауптман (18 грудня 1917) Майор (1 лютого 1931) Оберстлейтенант (1 червня 1934) Оберст (1 квітня 1936) Генерал-майор (1 квітня 1940) Генерал-лейтенант (1 квітня 1942)
Нагороди
Орден Корони (Пруссія) 4-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Ганзейський Хрест (Любек) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «За Атлантичний вал» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 26 жовтня 1941) Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941)
Бібліографія
5. Hannoversches Infanterie-Regiment Nr. 165 im Weltkriege. Nach den amtlichen Kriegstagebüchern und Aufzeichnungen von Kriegsteilnehmern. (mit Otto Fliess), 1927. Die Schlacht um Salla 1.-8.7.1941 . In: Allgemeine schweizerische Militärzeitschrift. (ASMZ), Band 120, 1954, S. 110–120.
Література
Kurt Dittmar, in: Internationales Biographisches Archiv 30/1959 vom 13. Juli 1959, im Munzinger-Archiv Sönke Neitzel: Abgehört. Deutsche Generäle in britischer Kriegsgefangenschaft 1942–1945. Propyläen, Berlin 2005, ISBN 3-549-07261-9. Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S.130
Примітки