Праварасена (*д/н — бл. 590) — 1-й володар держави ефталітів і алхон-гунів в Ганджхарі, Кашмір і Пенджабі у 530—590 роках. Відомий також як Шрі Праварасена.
Життєпис За різними відомостями був сином ефталітських (алхон-гуннських) ханів Торамани або Міхіракули. Ефталітське ім'я невідоме. Після смерті останнього близько 530 року розділив з братом або небіжем Тораманою II, отримавши індійські володіння. У хроніці «Раджатарангіні» значиться як Праварасена IIПраварасеною I вважається правитель Торамана та також зазнається як представник відновленої династії Гонанди, що сумнівно. Ймовірно їм був, точніше засновником князівства Гонанда, родич Праварасени — Торамана, який в індусів також відомий як Ранадітья. Разом з тим Торамана з Гонанди напевне визнавав зверхність Праварасени.
Ймовірно доволі швидко поіндусився. Заснував нову столицю Праварапуру, перенісши її з Шагалі. Панував 60 років. За цей час держава перебувала в найбільшому політичному й економічному піднесенні.
Намагався відновити панування у північному й північнозахідному Індостані, втрачене на початку панування. 545 року допоміг Шиладітьї відновитися на троні держави Малва, поширивши свій вплив на неї. При цьому завдав рішучої поразки Кумарагупті III, володареві імперії Гуптів. А потім остаточно знищив у 550 році рештки гуптської держави, перемігши Вішнугупти I.
Близько 590 року йому спадкував Гокарна (відомий також як Юдхіштхіра I), за якого почався поступовий розпад держави.
Примітки
Джерела M. A. Stein (1989). Kalhana's Rajatarangini: a chronicle of the kings of Kasmir. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0370-1. Dani, Ahmad Hasan; Litvinsky, B. A. (1996). History of Civilizations of Central Asia: The crossroads of civilizations, A.D. 250 to 750. UNESCO. ISBN 9789231032110. Kim, Hyun Jin (2015). The Huns. Routledge. ISBN 9781317340911.