Граф Ебергард фон Шметтов (; 17 вересня 1861, Гальберштадт — 31 січня 1935, Герліц) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія

Представник давнього сілезького роду. Син графа Максиміліана фон Шметтова і його дружини Адель Емілії Клотільди, уродженої ​​фон Узедом. Двоюрідний брат генерала кінноти графа Егона фон Шметтова.

16 квітня 1881 року вступив в Прусську армію. В 1901 році він став першим помічником начальника Генштабу Альфреда фон Шліффена. В 1902 році був призначений ад'ютантом імператора Вільгельма, а в лютому 1911 року — командиром 5-ї кавалерійської бригади. З квітня 1912 року — командир гусарської бригади, дислокованої в Данцигу.

На початку Першої світової війни очолив 9-у кавалерійську дивізію, з якою він брав участь в прикордонних боях на Західному фронті. В листопаді 1914 року дивізія була переведена на Східний фронт у складі новосформованої 9-ї армії, де взяла участь в битві при Лодзі. У червні 1915 року призначений командиром 8-ї, в серпні 1916 року — 3-ї кавалерійської дивізії, одночасно командував корпусом, названим на його честь, з яким взяв участь у вторгненні в Румунію. В 1917 року корпус Шметтова був реорганізований в 65-й корпус. Учасник Другої битви на Марні. 22 лютого 1919 року звільнений у відставку.

Сім'я Був одружений з Агнес фон Рундштедт (1870—1949), сестрою майбутнього генерал-фельдмаршала Герда фон Рундштедта. В пари народились 5 дітей:

Максиміліан (1889—1918) — лейтенант Прусської армії, загинув у бою. Рудольф (1891—1970) Гермі (1892) Вікторія (1896) Клотільда (1900)

Нагороди

Столітня медаль Орден Червоного орла 3-го класу з бантом і короною Орден Корони (Пруссія) 2-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден Бертольда I, лицарський хрест Орден Генріха Лева, командорський хрест 2-го класу Орден Філіппа Великодушного, почесний хрест Орден Грифона, почесний хрест Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний офіцерський хрест Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест Орден Білого Сокола, командорський хрест 2-го класу Орден дому Ліппе, почесний хрест 2-го класу Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з левами Орден «Святий Олександр», офіцерський хрест (Третє Болгарське царство) Орден Данеброг, командорський хрест (Данія) Королівський Вікторіанський орден, командорський хрест (Британська імперія) Орден Корони Італії, командорський хрест Орден Святих Маврикія та Лазаря, лицарський хрест (Королівство Італія) Орден Залізної Корони 2-го класу (Австро-Угорщина) Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (Російська імперія) Орден військових заслуг (Іспанія) 2-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Pour le Mérite з дубовим листям орден (11 грудня 1916) дубове листя (4 серпня 1918)

Література

Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 268—271. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 224—225. Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 104.