Богдан Миколайович Фреїв ( 25 травня 1955, Нижній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — український художник, скульптор. Член Національної Спілки Художників України.

Життєпис У 1975 році закінчив Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. Труша, у 1996 році — Львівську академію друкарства, графічний відділ. Працював та навчався у майстерні професора Еммануїла Миська. З 1976 року працював викладачем скульптури у Долинській дитячій художній школі.

Творчість Один із засновників мистецького агентства «Vitи», працює у галузі скульптури та графіки. У співавторстві створив пам'ятники Т. Г. Шевченку (с. Сокольники, Львівська область), Євгену-Йосипу Гарабачу (с. Уличне, 1996), Ярославу Мельнику-«Роберту» (с. Липа, 2007). Працював над розробкою та спорудженням пам'ятників Миколі Корпану, борцям за волю України із с. Тяпче, Дмитрові Квецку. Автор пам'ятної стели митрополиту Івану-Любомиру Любачівському у Долині, меморіальної дошки хірургові Саві Охрончуку.

Примітки

Література Фреїв Богдан // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. — Івано-Франківськ, 2004. — С. 251—252. Богдан Фреїв // Олійник В. Княгиня: інтимна лірика / Василь Олійник. — Івано-Франківськ, 2001. — С. 107. Верес Я. Миті історії в гравюрах / Я. Верес // Свіча. — 1997. — 21 черв. Верес Я. Скульптор Богдан Фреїв утверджує своє визнання / Я. Верес // Свіча. — 1999. — 6 жовт. Дмитрів Я. Долинські лауреати / Я. Дмитрів // Свіча. — 1997. — 6 груд. …І каміння заговорило // Галичина. — 1999. — 16 жовт. Микицей М. Бойківський імпресіонізм Богдана Фреїва / М. Микицей // Світ молоді. — 2001. — 12 жовт.; Високий замок. — 2001. — 12 жовт. Олійник В. Коломийський автограф Богдана Фреїва / Василь Олійник // Свіча. — 2000. — 29 лип. Скульптор Богдан Фреїв // Свіча. — 2003. — 5 верес. Сарапін М. Віртуоз пластики в камені / М. Сарапін // Свіча. — 1999. — 27 жовт. Стефурак Н. Спинити мить, життя вдихнути в камінь / Н. Стефурак // Тижневик Галичини. — 1999. — 30 верес. — С. 5. Юркевич Т. Десять скульптур «народились» на «Буковелі» / Тетяна Юркевич // Галичина. — 2013. — 6 серп. — С. 8.