Барон Сігеру Хондзьо (; 10 травня 1876, префектура Хіого — 30 листопада 1945, Токіо) — японський військовий діяч, генерал Імператорської армії (1933), головний ад'ютант імператора.
Біографія Народився в сім'ї фермерів. Навчався в кадетському корпусі, в 1897 році закінчив Військову академію Імператорської армії, де познайомився з Садао Аракі. В 1902 році закінчив Вищу військову академію.
Під час Російсько-японської війни служив в 20-му піхотному полку. Після війни служив в штабі Імператорської армії і викладав у Вищій військовій академії. В 1907/08 роках — військовий аташе в Китаї, в 1917 році — в Європі. В 1919 році брав участь в іноземній інтервенції в Росії.
В 1919/21 роках командував 11-м полком. В 1921/24 роках — радник генералісимуса Чжана Цзоліня, правителя Маньчжурії. В 1924 році призначений командиром 4-ї бригади, в 1928 році — 10-ї дивізії. В 1931/32 роках — командувач Квантунською армією. Під час його командування стався Маньчжурський інцидент і почалася японська інтервенція в Маньчжурію.
Хондзьо повернувся в Японію героєм. В 1932/33 роках — член Верховної військової ради. В 1933 році став головним ад'ютантом імператора. На цій посаді Хондзьо вів докладний щоденник, який був опублікований після Другої світової війни.
26 лютого 1936 року група націоналістично налаштованих офіцерів, пов'язаних з рухом Кодоха, спробувала провести путч. Хондзьо був товаришем і однокурсником генералів Садао Аракі і Дзіндзабуро Масакі (до того ж Хондзьо став імператорським ад'ютантом завдяки Аракі) і тестем капітана Ітітаро Ямагуті, одного з головних путчистів. Коли розлючений імператор Хірохіто назвав путчистів бунтівниками, генерал Хондзьо порадив йому не використовувати такі терміни щодо своїх «вірних солдатів». Хондзьо ставав на бік путчистів й іншими своїми висловлюваннями — зокрема, він попросив імператора наказати путчистам зробити сеппуку, якщо той не підтримував їх дії (Хірохіто відмовився віддавати наказ і відповів, що путчисти повинні вбити себе добровільно). Путч був придушений і в кінці березня Хондзьо був змушений піти у відставку.
В 1939/45 роках — голова служби військових госпіталів. В травні 1945 року був призначений членом Таємної ради. Після війни був заарештований американцями за підозрою у воєнних злочинах, але наклав на себе руки до початку суду.
Нагороди
Орден Вранішнього Сонця 5-го класу (1 квітня 1906) 4-го класу (7 листопада 1915) 3-го класу (1 лютого 1920) 1-го класу (29 квітня 1934) Орден Золотого шуліки 4-го класу (1 квітня 1906) 3-го класу (1 лютого 1920) 1-го класу (29 квітня 1934) Медаль Російсько-японської війни 1904-1905 (1 квітня 1906) Пам'ятна медаль анексії Кореї (1 серпня 1912) Орден Священного скарбу 4-го класу (16 травня 1914) 3-го класу (29 вересня 1918) 2-го класу (25 вересня 1926) 1-го класу (23 березня 1933) Військова медаль 1914-1920 (7 листопада 1915) Пам'ятна медаль «2600 років Японії» (15 серпня 1940)
Республіка Китай
Орден Дорогоцінного Блискучого Золотого Зерна 3-го класу (11 липня 1916) Орден Вень-Ху 3-го класу (6 серпня 1918)
Маньчжурська держава
Великий орден Квітучої орхідеї (1934) Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія» (9 грудня 1941)
Інші країни
Орден Подвійного дракона 3-го ступеня, 1-й клас (Династія Цін; 8 вересня 1909) Орден Почесного легіону, кавалер (Франція; 5 червня 1912)
Література
Ben-Ami Shillony. The February 26 Affair // Shōwa Japan: Political, Economic and Social History, 1926—1989 / Под ред. Stephen S. Large. — Taylor & Francis, 1998. — С. 84—100. — 392 с. — ISBN 0415143209. 本庄繁. 『本庄日記』. — 原書房, 1967. — 426 с.
Посилання
Коротка біографія. Нагороди Хондзьо.
Примітки