«До краси» () — роман, написаний французьким письменником Давідом Фоенкіносом у 2018 році і опублікований у Парижі видавництвом Gallimard Gallimard editions.
Про письменника і його стиль написання:
Давід Фоенкінос — автор-француз. І це відчувається у кожному реченні, написаним його рукою. Легкість у мові, проте важкість сенсу. Короткі речення — довгі роздуми після його прочитання. Письменник ніби грається з читачем, як кішка з мишею: він дає сир, але провокує опісля смакувати неймовірно довго кожен його шматок.
Французька література завжди була відома своєю пишністю та вишуканістю мови. Однак «До краси» — це більше про сенсову красу та естетизм декорацій, ніж про довгі закручені рядки. Роман майорить цілим переліком назв французьких музеїв (Музей Орсе, Лувр), відомих митців усіх епох (Модільяні, Камерон, Далі) та непростими життєвими історіями трьох героїв, долі яких переплелись назавжди.
Опис:
Антуан Дюріс вирішує покинути успішну кар'єру науковця і стати звичайним доглядачем у музеї Орсе… Що могло змусити цього мовчазного і трохи відлюдькуватого дослідника творчості Модільяні обірвати усі старі зв'язки і не шукати нових? Яку страшну таємницю приховує його минуле? Здається, що Антуан від чогось втікає, і опинитися якомога ближче до краси — єдине, що зможе його врятувати. Можливо, так йому вдасться зцілитися від тягаря вини і навіть допомогти не лише собі.
Сюжет роману розпочинається з появи відомого науковця Антуана Дюріса у холі музею Орсе. Чоловік вимагає неймовірного — влаштуватися охоронцем до мистецької будівлі та полишити минуле успішне життя у Ліоні. Матільда, керівниця відділу кадрів, вагається, адже бачить приховані сенси та не може зрозуміти, навіщо науковець руйнує власне буття. Однак жінка навіть не здогадується: для Антуана це шлях до відшукування самого себе.
Фабула виглядає цікавою, зокрема завдяки стилю викладу розповіді та сюжетові. А описи картин у музеї Орсе — одна з родзинок «До краси».
Очевидно, долі Антуана та Матільди перетнуться. Проте у дуже незвичайному перетині, що радше можна порівняти із випадковим зіткненням людини з собакою на перехресті. Імовірність і тут, і тут суттєво низька, але вона трапляється.
Матільда, жінка, що пройшла крізь розлучення та виховує двох дітей, виділяється своєю чуйністю. Вона як викапана парижанка поєднує в собі витонченість та суворість, які разом формують її сильну особистість.
Доля Антуана була для нього прихильною всі сім років: кохана жінка, з якою він бачив щасливе майбутнє, улюблена робота та студенти, що горіли жагою до мистецтва. Втім картковий будинок має властивість руйнуватися. Першою карткою стала Луїза. Жінка залишає Антуана зі словами, що ці стосунки приречені на ніщо. Далі студенти вже не здаються чоловіку такими зацікавленими його лекціями. Окрім однієї дівчини…
Камілла ніколи не тягнулась до мистецтва. Дівчина взагалі більшу частину життя перебувала у вакуумі буття. Все змінюється після шкільної екскурсії, що розпалює у серці дівчинки любов до творчості. Камілла нарешті знаходить свою пристань та починає розвивати особливий талант. Однак за усіма законами жанру обов'язково щось має трапитись. І воно, звісно, трапляється. З того часу життя Камілли назавжди розділиться на «до» та «після».
«До краси» — роман про пошук та відновлення себе. Герої загублять себе та будуть намагатися побороти темряву, що поглинає їх зсередини.
Давід Фоенкінос створив дуже чуттєву та витончену історію. Тут нема місця зайвим сценами та героям. Жодного недолугого персонажа. Жодних спроб написати «вічну класику».
«До краси» — історія на один раз, бо вдруге прочитати ви її не зможете — дуже болючою вона вам здасться.
Рецензії:
Краса дає полегшення. Краса зцілює
Його тіло згорало всередині. Його могла врятувати тільки краса
«Краса — то найкращий засіб проти непевності»
Книга, яку варто прожити
Ніжно про гостре
Така різна краса
Примітки