Шах-Хусейн (; д/н– 1738) — останній емір Великого Кандагару в 1725—1738 роках.
Життєпис Походив з династії Хотакі. Син Мір Вайса, еміра Великого Кандагару. 1725 року після смерті свого брата Мір Махмуда успадкував трон Кандагару, в той час як в Персії владу захопив стриєчний брат Мір Ашраф Шах. Надав тому незначну допомогу у війні із шахом Тахмаспом II.
1729 року після поразки Мір Ашраф Шаха в Персії не дозволив тому рушити до Кандагару. Зрештою останній 1730 року загинув в Белуджистані. Разом з тим Шах Хусейн планував підкорити Герат, надавши еміру Зульфікар Хану з пуштунського племені абдалі, що 1727 року утворило Гератський емірат, військову допомогу під орудою Мухаммада Сейдал Хана. Втім 1732 року перські війська захопили Герат. 1733 року в результаті декількох кампаній підкорив Белуджистан.
У квітні 1737 року новий перський шах Надир виступив проти Шах-Хусейна, якому завдав поразки, підійшовши до Канадагару. Останній впав березні 1738 року. Хусейн із групою прихильників сховався у міській фортеці. Наступного дня, 25 березня, він здався Надир Шаху. За цим його разом з іншими представниками династії Хотакі було відправлено до Мазендерану, де того ж року страчено.
Творчість Був відомим поетом, що складав вірші мовою пушту.
Джерела Houtsma, Martijn Theodoor (1987). E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam 1913—1936. Vol. 2. BRILL. p. 146. ISBN 9789004097964. Mujtaba, Bahaudin Ghulam; Sayed Tayeb Jawad (англ.) Afghanistan: Realities of War and Rebuilding — Ilead Academy, 2006. — ISBN 9780977421114.