Наїль (*; д/н — 1550/1551) — 2-й макк (султан) Сеннару у близько 1534—1551 роках.
Життєпис Походив з династії Фундж. Син макка Амара I. Посів трон після смерті останнього близько 1533/1534 року. Продовжив політику попередника щодо протистояння Османській імперії, яка поступово встановлювала контроль в Червоному морі. 1538 року османи захопили Ємен і місто Аден.
Уклав союз з Ефіопією та Португалією. Підтримував 1541 року захоплення португальським флотом на чолі із братами Ештеваном і Кріштованом да Ґама місто Суакін. Також ситуація значного погрішилося після поразки адалського султана Ахмад аль-Газі (союзника Османської імперії) у війні з португало-ефіопськими військами. Також сприяло зміцненю становища Сеннару те, що у Верхньому Єгипті чинило спротив османським пашам арабське плем'я бану-умар, яке підтримував Наїль. Також османські сили були відволічені повстанням зейдитів на чолі із імамом Аль-Мутаххаром в Ємені. Тому виконання плану бейлербея Оздемир-паши щодо вторгнення до Сеннару і Ефіопії був відтермінований.
До кінця панування Наїль постійно маневрував, намагаючись не допустити вторгнення османських військ. Помер 1550/1551 року. Йому спадкував брат Абд аль-Кадір I.
Джерела Alan Moorehead, The Blue Nile, revised edition (New York: Harper and Row, 1972), p. 214 A.C.S. Peacock. The Ottomans and the Funj sultanate in the sixteenth and seventeenth centuries. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. Vol. 75, No. 1 (2012), pp. 87–111