Республіканський референдум щодо внесення змін та доповнень до Конституції Республіки Білорусь () — всенародне голосування (референдум) щодо внесення змін та доповнень до Конституції Республіки Білорусь, що відбулося у неділю 27 лютого 2022 року.

Перші заяви про зміну конституції з'явилися у 2016 році. Проте серйозно цим почали займатися після президентських виборів 2020 року. Для цього створено , яка займалася внесенням правок до Конституції.. Наприкінці 2021 року влада республіки опублікувала майже фінальний варіант нової Конституції і представила його на всенародне обговорення. Незалежні експерти сходяться на думці, що нова Конституція практично не змінить стан справ у країні та поточної політичної кон'юнктури. Перед референдумом політична ситуація в країні залишається нестабільною: правозахисники визнали політв'язнями понад 1000 осіб, порушено близько 5 тисяч «протестних» кримінальних справ.

У разі схвалення більшістю громадян нової редакції Конституції в країні з'явиться новий орган влади — Всебілоруські народні збори — який буде наділений найширшими повноваженнями.

В день референдуму в Білорусі відбулися антивоєнні протести, пов'язані з вторгненням Росії в Україну зокрема з території Білорусі.

Передісторія

У 2016 році Олександр Лукашенко висловив думку про можливість коригування Конституції у майбутньому. 26 червня 2020 року заявлено про підготовку до перегляду основного закону Білорусії. До цього главі держави приносили два варіанти нової Конституції. Однак він їх відхилив.

28 березня у Відні відбулося спеціальне засідання постійної ради ОБСЄ, присвячене ситуації в Білорусії. На ньому виступив представник влади республіки. Той заявив, що конституційна реформа — це єдиний спосіб провести нові вибори до закінчення чергового, шостого, п'ятирічного терміну Олександра Лукашенка. Він також заявив, що під час конституційної реформи відбудеться лібералізація політичної системи Білорусії, підвищиться роль політичних партій, зміниться .

15 березня 2021 року президент Білорусії підписав указ про створення . Вона має розробити пропозиції щодо зміни Конституції та забезпечити їхнє всенародне обговорення. Очолив комісію голова Конституційного суду країни Петро Міклашевич. Його заступниками стали голови двопалатного парламенту — Наталія Кочанова Голови Ради Республіки) і Володимир Андрійченко (голова представників). До складу комісії також увійшли представники культури та спорту, державної влади, члени Національних зборів, науковці, різні громадські діячі, начальники підприємств. Після свого створення комісія розпочала збір пропозицій від громадян щодо внесення правок до Конституції. Будь-яка людина могла відправити свою пропозицію на електронну пошту або ж написати її письмово і відправити по поштовому зв'язку.

Незадовго до цього, 10 березня, білоруська опозиція представила свій проект Конституції, який передбачає перехід від президентської форми правління до парламентської. Також у даному проекті Конституції пропонується змінити підхід до місцевого самоврядування, змінити державну символіку на біло-червоно-білий прапор та герб «Погоня», скасувати страту, залишити російську та білоруську державними мовами з посиленням позицій останнього, змінити систему освіти республіки.

На цей референдум новим головою Центральної виборчої комісії країни було призначено колишнього міністра освіти Ігора Карпенка. Колишнього голову комісії Лідію Єрмошину було відправлено у відставку. Не секрет, що багато членів виборчих комісій — вчителі, працівники системи освіти. Після президентських виборів 2020 року незадоволені громадяни накинулися на працівників системи освіти із претензіями. Є думка, що саме через це деякі вчителі відмовляться брати участь у цій кампанії. Тому, вважає журналіст Сергій Пульша, основне завдання Карпенка — «це формування „слухняних“ ». На його думку, новий голова ЦВК «має залучити до комісій тих самих вчителів, і забезпечити „правильне голосування“ на дільницях».

20 січня президент Білорусії Олександр Лукашенко підписав Указ № 14 «Про призначення республіканського референдуму», згідно з яким референдум у країні пройде 27 лютого. Цим же указом було визначено підсумкове формулювання питання. Відповідно до законів Білорусії, рішення, яке буде прийнято за підсумком референдуму, набуде чинності через 10 днів після офіційного опублікування цього рішення, та має обов'язкову силу.

21 січня відбулося перше засідання ЦВК щодо підготовки до республіканського конституційного референдуму. Для референдуму буде надруковано понад 7 мільйонів бюлетенів. Також буде проведено дострокове голосування, яке розпочнеться 22 лютого 2022 року. Як заявили в комісії, на референдум буде витрачено трохи більше 20 мільйонів білоруських рублів (~ 8,6 мільйонів доларів США).

Загалом після опублікування проекту Конституції, за заявою , надійшло 8919 відгуків від громадян республіки. 99,25 % відгуків, що надійшли, підтримують проект змін. У більшості пропозицій спрямовані на уточнення редакцій норм більшості статей Конституції. Тільки 13 пропозицій спрямовані на збереження чинної редакції Основного закону країни (0,15 %), 27 (0,3 %) — проти запропонованих коригувань Конституції.

Відомий випадок, коли за пропозиції щодо зміни Основного закону країни був затриманий чоловік похилого віку. Він відправив свої побажання до місцевої газети, за що 4 січня до нього додому нагрянули правоохоронці, провели обшук та заявили про порушення проти нього кримінальної справи за статтею про розпалювання ненависті та ворожнечі. Незабаром він опинився в ізоляторі. За статтею про розпалювання ворожнечі пенсіонеру загрожує від трьох до п'яти років ув'язнення. Пізніше ця газета опублікувала замітку, в якій натякнула, що саме вона видала чоловіка співробітникам правоохоронних органів. Вони зробили це через те, що в його пропозиціях містилися «фашистські гасла», «поливання брудом» керівництва країни та «юдин поцілунок у кожному рядку». У своїй публікації редакція назвала його «протестуном», а його думки «одноклітинними».

27 січня Центральна виборча комісія розпорядилася зняти шторки з кабінок для голосування та сформувати «молодіжні загони» для охорони виборчих дільниць на референдумі щодо змін до Конституції. Заборону на шторки в кабінках для голосування комісія пояснила «високим ризиком зараження коронавірусною інфекцією». При цьому вони запевнили, що таємниця голосування після нововведення не постраждає. У свою чергу голова Центрвиборчкому Ігор Карпенко заявив, що вони прибрали «шторки з кабінок, щоб провітрювання краще було». Політолог Артем Шрайбман вважає, що цей захід «покликаний працювати на фактор страху, щоб люди думали, що за ними стежать».

Влада республіки розгорнула досить масштабну кампанію з реклами референдуму. Вони організували «безстрашний» флешмоб із учасниками виборчих комісій, організовували агітаційні концерти, знімали рекламні відео ролики та показували їх по телебаченню та в інтернеті. Мабуть, найцікавішою рекламою стали рекламні відеоролики із закликом прийти на референдум. Сюжет у них приблизно той самий: людина чи група людей вирішує розважитися під час дня голосування. Однак коли вони приходять на місце зустрічі, виявляють себе на самоті. Після фрази «Де все?» З'являється заклик прийти на референдум. Також є відеоролик, в якому на тлі пісні «Хочу змін!» закадровий голос зачитує агітаційну промову із закликом прийти на референдум. До участі у рекламних відеороликах також залучаються військові. Старий спосіб з листівками влада не забула. На будинках держустанов та в громадських місцях вони вивішують плакати з інформацією про референдум, а також роздають листівки.

Незадовго до референдуму стало відомо, що Центрвиборчком вирішив засекретити членів виборчих комісій. За словами представника ЦВК Ігоря Карпенка, рішення було ухвалено з метою безпеки: у 2020 році, коли в Білорусії відбулися президентські вибори, співробітникам дільничних комісій надходило багато загроз. Проте, згідно з Виборчим кодексом країни, у рішенні про утворення комісій мають зазначатися прізвище, ім'я, по батькові кожного члена комісії, спосіб висування до складу комісії, місце знаходження та номери телефонів комісії. У відповідь люди стали звинувачувати владу республіки за порушення Виборчого кодексу. Проте голова Центрвиборчкому, відповідаючи на ці закиди, заявив, що «вся процедура була проведена відповідно до виборчого законодавства».

18 лютого на прес-конференції у Національному прес-центрі начальник головного управління охорони правопорядку та профілактики міліції громадської безпеки МВС Олександр Купченя заявив, що працівники правоохоронних органів порушили дев'ять кримінальних справ, пов'язаних із проведенням референдуму. Кримінальні справи завели за статтями про перешкоджання праву на участь у референдумі, незаконні дії щодо персональних даних, про наклеп або псування майна.

20 лютого КДБ Білорусії заявив про затримання групи людей, яка, за даними комітету, надсилала членам виборчкомів листи від імені міліціонерів та суддів, у яких утримувалися прямі погрози. Вони також «закликали псувати бюлетені, залякувати членів виборчих комісій та загрожувати їм».

Загальна інформація

Календарний план з підготовки та проведення референдуму Етап Дата Направлення учасникам референдуму повідомлень про час та місце голосування до 16 січня Створення дільниць для голосування до 1 лютого Утворення дільничних комісій до 6 лютого Проведення перевірки готовності та дільничних комісій до роботи у день референдуму 21 лютого Дострокове голосування 22–26 лютого День референдуму 27 лютого Встановлення підсумків референдуму Не пізніше 6 березня Джерело: ЦВК

Територіальні комісії 26 січня Центральна виборча комісія Республіки Білорусь сформувала 153 територіальні виборчі комісії. До них увійшли 1857 осіб (400 осіб — держслужбовці, 78 — у віці до 30 років, 1213 — жінки), а саме: +Склад територіальних виборчих комісій (почленно) Колір Категорія Підрозділи Число членів Власне бажання (подання заяви) 636 Громадські об'єднання Федерація профспілок Білорусії 321 БРСМ 125 Біла Русь 150 136 119 Білоруський фонд миру 105 Інші 54 Трудові колективи 122 Провладні політичні партії КПБ 80 ЛДПЛ 5 СДПНЗ 3 РПтС 1 Усього 1857 чол. Усього 7 із 15 політичних партій скористалися правом висувати своїх кандидатів у територіальні комісії. З семи партій представництво отримали чотири, лояльні до чинної влади, партії.

Виборчі дільниці

Загалом, за даними Центвиборчкому, у країні було організовано 5510 дільниць для голосування (на президентських виборах 2020 року було на 257 дільниць більше — 5767). Зменшення виборчих дільниць, за заявою ЦВК, пов'язане із зменшенням сільського населення та оптимізацією. Проголосувати можна відпочиваючим у санаторіях або пацієнтам у лікарнях, де створено 217 дільниць. В армії утворено 12 виборчих дільниць.

2 лютого прес-секретар білоруського МЗС , що відомство не планує відкривати виборчі дільниці за кордоном. Багато посольств і консульств ухвалили рішення не наражати на ризик здоров'я співробітників і голосуючих у зв'язку з різкою зміною епідеміологічної обстановки в країнах перебування. У ряді держав рівень клінічно підтверджених випадків захворювання на новий штам коронавірусу зростає в геометричній прогресії, введені жорсткі обмеження щодо переміщення людей між регіонами. Також приводом для відмови від закордонного голосування стало те, що під час президентських виборів 2020 року на будівлі дипломатичних місій було здійснено понад 20 актів агресії щодо білоруських дипломатів, вандалізму із пошкодженням будівель та майна. У деяких посольствах зовсім не вистачає персоналу.

Лише дві опозиційні партії: Білоруська соціал-демократична партія (Грамада) та Об'єднана громадянська партія намагалися представити себе у виборчих дільницях. БСДП (Грамада) висунула сім осіб, а ОЗУ — двох, проте нікого з них у виборчі комісії за підсумком не взяли.

Число виборчих дільниць по областях наступне: