Санкції проти Росії через вторгнення до України (з 2022 року)

Санкції проти Росії — обмежувальні політичні й економічні заходи, введені щодо РФ та низки російських осіб і організацій, причетних до визнання незалежності терористичних угруповань ДНР і ЛНР, а також через вторгнення РФ до України в лютому 2022 року в ході російсько-української війни.

Обговорення санкцій почалося після того, як президент РФ Путін оголосив про визнання незалежності ДНР і ЛНР (22 лютого 2022 року) та 24 лютого розпочав повномасштабну війну в Україні.

За словами президента США Джо Байдена, альтернативою санкціям була б Третя світова війна, але така війна може призвести до загибелі всього людства.

Запрацював портал «Війна й санкції», який дає змогу переглянути перелік осіб, на яких уже було накладено санкції з початку повномасштабної війни РФ проти України, а також ознайомитися з кандидатами на потрапляння до санкційних списків.

Передісторія

З початку російської війни наприкінці лютого 2014 року багато країн запровадили санкції проти Росії. ЄС та інші міжнародні організації запровадили також санкції проти окремих осіб, компаній і посадових осіб з Росії. У січні 2022 року ЄС оголосив, що санкції будуть продовжені щонайменше до кінця липня 2022 року. Зі свого боку Росія відповіла санкціями проти низки країн. Наприклад, заборонено імпортувати продукти з ЄС, США, Канади, Норвегії та Японії.

Санкції сприяли падінню російської валюти та російській фінансовій кризі 2014—2016 років. Своєю чергою, ряд країн-членів ЄС також зазнали економічних збитків.

США, Канада, ЄС та інші європейські країни (включаючи Україну) також запровадили економічні санкції, спеціально спрямовані проти Криму. Відповідно, певні товари і технології з різних галузей не можна продавати чи вони не є доступними. Постраждали також туристичні й інфраструктурні галузі. Круїзним суднам заборонено заходити в сім портів, зазначених у списку. Для громадян Криму діють обмеження на поїздки та замороження активів.

У ЄС до санкцій критично поставилися Італія, Угорщина, Греція, Франція, Кіпр і Словаччина. У червні 2017 року Німеччина й Австрія розкритикували Сенат США за нові санкції проти Росії, які стосувалися газопроводу «Північний потік-2».

Ще до конфлікту з Україною різні держави вводили санкції проти Росії. Наприклад, Закон Магнітського у США від грудня 2012 року був спрямований на російських чиновників, відповідальних за смерть Сергія Магнітського (2009). Цим особам заборонено в'їзд до США і використання американської банківської системи.

Країни, що запровадили санкції

Ісландія

Нова Зеландія

Сінгапур Південна Корея

Китайська Республіка

Перелік пакетів санкцій 1-й, 2-й та 3-й пакет (лютий 2022) США 21 лютого 2022 року запровадили заборону для громадян США на фінансування та інвестиції в ДНР і ЛНР, а також на торгівлю з ними. 22 і 23 лютого 2022 року введені санкції проти банків, що фінансують оборонну промисловість (ВЕБ, Промсвязьбанку та їхніх 42 дочірніх структур, включно з ФК ЦСКА), проти дітей вищих російських чиновників (Дениса Бортникова, Петра Фрадкова, Володимира Кірієнка), а також щодо угоди з облігаціями Російської федеральної позики на вторинному ринку. 23 лютого 2022 року США ввели санкції проти швейцарської компанії Nord Stream 2 AG, оператора газопроводу «Північний потік-2», та її виконавчого директора Маттіаса Варніга. Німеччина призупинила сертифікацію магістрального газопроводу «Північний потік-2», відкликавши чинний звіт Міністерства економіки з аналізу надійності постачання та зажадавши нову оцінку з урахуванням «змін в останні кілька днів». Велика Британія ввела санкції проти п'яти російських банків («Промсвязьбанк», «Росія», Індустріальний ощадний банк, «Чорноморський банк розвитку», «Генбанк») і трьох російських підприємців (Геннадія Тимченка, Бориса Ротенберга, Ігоря Ротенберга). Австралія ввела санкції проти російських банків, фізичних і юридичних осіб із ДНР і ЛНР. Канада ввела санкції проти російського суверенного боргу, угод із ДНР та ЛНР, а також двох російських банків і депутатів Державної думи, які голосували за визнання ДНР і ЛНР (382 росіян і 32 компаній). Японія обмежила розміщення російських облігацій на своєму ринку, а також заборонила торгівлю та в'їзд офіційних осіб з ДНР і ЛНР. Євросоюз ввів санкції проти 351 депутата Держдуми, що проголосували 15 лютого 2022 року за підтримку звернення до президента Путіна з проханням визнати ДНР і ЛНР (глава європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив про наміри «позбавити» депутатів Держдуми «шопінгу в Мілані, діамантів в Антверпені»Боррель о санкциях против россиян: Больше никакого шопинга в Милане), проти 27 фізичних і юридичних осіб, які «зіграли роль у підриві або загрозі територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України» (у тому числі проти Сергія Шойгу, Андрія Костіна, Ігоря Шувалова, Маргарити Симоньян, Марії Захарової, Володимира Соловйова, Агентства інтернет-досліджень, банку «Росія», Промсвязьбанку та ВЕБ), а також заборонив фінансування російського уряду та ЦБ. На ДНР і ЛНР були накладені торгові та інвестиційні санкції.. Ісландія приєдналася до санкцій ЄС.

Британія запровадила санкції проти Росії через вторгнення в Україну. Під санкції потрапили понад 100 фізичних осіб та компанії, наприклад, Кирило Шамалов (вважається, що він колишній зять Путіна), ВТБ, Ростех і Аерофлот. Аерофлоту заборонили літати до Великої Британії. Обмежено суми вкладів і депозитів для громадян РФ у банках Сполученого Королівства до £50 000 ($66 800). Введено заборону на залучення великими російськими компаніями фінансування на британському ринку, а також на імпорт до Росії технологій та обладнання для перероблення нафти. Такі ж заходи застосовуватимуть і до Білорусії. Введено персональні санкції, які передбачають заморожування активів, проти президента Путіна та міністра закордонних справ Лаврова. Президент США Джо Байден анонсував «нищівні» санкції проти Росії, що передбачають: обмеження можливості російських компаній вести розрахунки в доларах, євро, фунтах і єнах обмежувальні заходи — внесення до SDN — блокування активів банку в американській юрисдикції, заборона на доларові транзакції, заборона на проведення будь-яких трансакцій з американськими контрагентами для банків: ВТБ, Відкриття, Новікомбанку, Радкомбанку обмежувальні заходи — внесення до CAPTA — обмеження на кореспондентські рахунки у США: Сбербанк секторальні санкції, в яких йдеться про «обмеження на всі операції, надання фінансування та інші операції з новими борговими зобов'язаннями з терміном погашення понад 14 днів і новими акціями», стосуються інших великих російських компаній, таких як: Газпромбанк, Россільгоспбанк, Альфа-Банк, Московський Кредитний Банк, «Газпром», «Газпром нафта», «Транснафта», «Ростелеком», «РусГідро», «АЛРОСА», «Радкомфлот», РЖД обмеження на імпорт високотехнологічної продукції обмеження на запозичення на ринках США та Європи для найбільших російських державних компаній персональні санкції, що передбачають заморожування активів, проти синів високопосадовців: секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева, спеціального представника президента Російської Федерації з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергія Іванова, голови організації «Роснефть» Ігоря Сєчина, а також проти топменеджерів ВТБ персональні санкції, які передбачають заморожування активів, проти президента Путіна, міністра закордонних справ Лаврова, міністра оборони Шойгу, голови Генштабу Валерія Герасимова. Євросоюз ввів санкції, що стосуються фінансового, енергетичного, транспортного, технологічного сектору, а також візової політики: персональні санкції проти президента Путіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова, прем'єр-міністра Михайла Мішустіна та міністра оборони Шойгу, заступника голови Ради безпеки Дмитра Медведєва, спецпредставника президента Сергія Іванова, голови МВС Володимира Колокольцева, депутатів Держдуми та білоруських офіційних осіб, що передбачають замороження активів санкції проти міністерства оборони, служби зовнішньої розвідки, адміністрації президента — попадання до «оборонного списку» — заборона на постачання товарів і технологій, а також надання фінансової допомоги у чорний список ЄС, що передбачає заборону для європейських інститутів на надання їм інвестицій, надання допомоги у проведенні операцій з цінними паперами або іншими інструментами фінансового ринку, а також укладання угод, потрапили: Алмаз-Антей, Камаз, комерційний порт Новоросійськ, «Ростех», РЗ, «Севмаш», Радкомфлот та ОСК до «оборонного списку» ЄС, який передбачає заборону на постачання товарів і технологій, а також надання фінансової допомоги, також потрапили компанії: «Уралвагонзавод», концерн «Калашников», «Алмаз-Антей», авіабудівні та суднобудівні корпорації, включаючи «МіГ», «Гелікоптери Росії», «Сухий», «Туполєв», ОСК, компанії космічного сектора, включаючи ракетно-космічний центр «Прогрес» та ін. санкції проти чотирьох російських банків — Альфа-банк, «Відкриття», банку «Росія» та Промсвязьбанку. Щодо зазначених банків забороняється здійснювати угоди, у тому числі купівлю та продаж, а також інвестування, операції з цінними паперами, випущеними після 12 квітня 2022 заборона банкам приймати депозити від росіян і російських компаній величиною понад €100 тис., продавати клієнтам із Росії цінні папери, номіновані в євро, надавати послуги з продажу цінних паперів, випущених після 12 квітня 2022 року, а також проводити лістинг акцій будь-яких російських держкомпаній (з часткою держави понад 50 %) на європейських біржах. заборона на продаж літаків, запасних частин і обладнання російським авіакомпаніям; постачання літаків з Євросоюзу триватимуть лише до 28 березня 2022 року за контрактами, укладеними до 26 лютого. Під заборону потрапляють також їхнє страхування та техобслуговування забороняється продаж, постачання, передача, експорт у Росію товарів і технологій, призначених для використання в авіації чи космічній індустрії повна заборона лізингу літаків, гелікоптерів та іншої авіатехніки в РФ, а також їхнє страхування та техобслуговування заборона постачання товарів і технологій подвійного призначення, запровадження обмежень на експорт високотехнологічних товарів і технологій їхнього виробництва ; заборона на постачання товарів, обладнання та технологій для нафтоперероблення заборона російським дипломатам, чиновникам і бізнесменам користуватися спрощеним візовим режимом для привілейованого в'їзду до ЄС; це рішення не стосується пересічних громадян Росії. Канада ввела санкції проти 62 компаній і фізичних осіб, а також членів їхніх сімей, у тому числі членів Ради безпеки, включно з президентом Путіним, міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, міністром оборони Сергієм Шойгу та міністром фінансів Антоном Силуановим. Обмеження запроваджуються проти найбільших російських банків. Канада припинила дію всіх експортних ліцензій для Росії. Японія заборонила видачу віз деяким громадянам Росії та заморозила активи приватних осіб і організацій. Призупинила також експорт напівпровідників та інших чутливих товарів до військових організацій у Росії. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄС, запроваджених після визнання ДНР та ЛНР. 7 квітня 2022 року Швейцарія заморозила російські активи на $8 млрд. Україна відповідно до Закону України «Про санкції» запровадила санкції проти 47 російських діячів, які публічно заявили про підтримку військових злочинів Росії в Україні. До санкційного списку потрапили співаки та музиканти, які брали участь у пропагандистському концерті «Крымская весна» 18 березня 2022 року, а також політики, пропагандисти та посібники Кремля.

Припинили видачу нових шенгенських віз російським громадянам на невизначений термін Латвія, Литва та Чехія. Окрім того, Кіпр анулював «золоті паспорти» чотирьох росіян, які потрапили під санкції.

З 19 вересня Латвія, Литва та Естонія заборонили громадянам РФ в'їзд за будь-якими туристичними, спортивними чи іншими типами шенгенських віз. Єдиним сухопутним в'їздом для росіян на територію ЄС залишилась Фінляндія.